
Шалом Україно. Перед тим як розповісти Вам про саму гру, я хочу розповісти Вам одну цікаву історію, як саме ця гра в мене опинилася. Тож почнімо.
На зараз в Нашій країні такі часи, що не дуже є змога грати в ігри, та й чесно кажучи, ще тиждень тому і думки в тому боці особливо не було. Були тренування, була та й є волонтерка, почалися спроби відновлення бізнесу, то ж самі розумієте якось не до ігор. Були якісь потуги пограти з колегами але здебільшого невдалі. І от якось вечором сиджу я сам, в пустій квартирі, бо дружина з дитиною зараз далеко заради їх безпеки, друзі з якими є зв’язок розкидані по країні, сиджу і думаю, що комендантська година, що адекватно щось зробити в цей час я просто не можу, з’являються думки про безсилля. Приходить розуміння, що таке коло життя неминуче приведе до депресії і не виправданої агресії, бо злості на все те що відбувається вже просто не вистачає. І в цей час пише мені один представник магазину настільних ігор з подякою за гуманітарку і каже якщо буде бажання от Вам знижечка. Я собі такий ну залізу, хоч подивлюся що там змінилося майже за два місяці. Купувати нічого не планував, бо як я вже писав вище, ані бажання, ані компанії не було, а соло ігри я якось не сприймав. І от серфлю я сайтік і натикаюся на Адріанів Вал. Спочатку зацікавила назва, гугл мені в допомогу почитав, цікаво, а під посиланням на вікі бачу огляд від бівера. Одним оком подивився, нічого не зрозумів, щось там малювати треба якийсь міпл плейсмент. Але відгуки мене таки чимось зачепили а примітка від одного гравця поставила останню крапку. Коротше кажучи придбав і спробував. І блін це майже шедевр, Адріанів Вал показав себе дуже добре в компанії і відмінно у соло і це я Вам кажу, як людина яка не грає в ігри соло! При всій своїй простоті процес виявився дуже глибоким як на мене і тепер я маю чим забити думки під час комендантської години. Тож давайте я і Вам розкажу трохи про гру Адріанів Вал, одразу ж хочу попередити, що я не буду розповідати правила для гри, вони є у вільному доступі і я не бачу сенсу їх переказувати.
На сам перед Адріанів Вал це реально існуюче військове укріплення довжиною у 117км, шириною у 3-5м. та висотою в 3 метри, що було побудоване у 122-128 роках н.е. за наказом імператора Адріана. (Блін нам би такий з Московією…). Цей Вал був збудований для оборони імперії від навали так званих варварських племен. (Ще одна велика імперія яка захищала населення від вільного життя на їх же землі. Радує одне, що всі ці імперії таки отримали по пискам). Вибачте за мої спонтанні коментарі, не втримався. Що стосовно самої гри? Я б назвав її міпл плейс енд дроу, бо все що Ви будете робити це обирати дію, виставляти міпла і замальовувати комірки на планшеті. Звучить просто але, але, але…
Правила - їх не багато і в принципі написані вони лаконічно і зрозумілою мовою. Є нормальні приклади та ілюстрації. Тож тут все просто і доступно.
Оформлення – я б сказав на любителя, мені як шановнику творчості Михайла Дмітриєвськи та Райана Лоуката, такий стиль не дуже подобається. Але тут кожному своє.
Якість компонентів – в загалом у мене претензій не має, лише одне питання чому в український версії не має пластикового трею, як в оригіналі? В іншому ж все виконано якісно.
Геймплей – от тут починаються дива. Коли я дивився огляди і читав правила, то гра здавалася досить сухою, і чесно кажучи я не думав що там буде цікавий геймплей. Але ні, ігровий процес продуманий і цікавий. Він затягує та інтригує. Не має дій заради дій, у кожній є сенс і користь. Є певна напруга і ризик при майже повній відсутності рандому. Ти дійсно в якийсь момент відчуваєш себе генералом який планує оборону міста. Зігравши 5 партій я можу дозволити собі сказати, що у гри гарна реіграбельність. В неї можна спокійно грати повним складом, бо всі дії можна виконувати одночасно, тож даунтайм не залежить від кількості гравців. Але я б, мабуть, не радив в неї грати сладом більшим за трьох осіб, бо губиться елемент обговорення процесу.
Фінал – що тут сказати. Гра мені сподобалася, буде час буду грати і показувати її кому зможу. Чи купляти її чи ні тут вже вирішуйте самі і маю надію що все що я накалякав вище допоможе Вам розібратися і приянити рішення. Дякую видавцю "Lord of Boards" за те що надали змогу грати в цю гру українською. Дякую всим тим хто читав цей текст за увагу, дякую всим українцям за те що Ви є. Тихого Вам неба, сили, свободи і кохання. Все буде Україна;)
Коментарі (3)
Чудовий огляд. Остаточні сумніви зникли щодо того, чи потрібна мені ця гра в моїй колекції.
Дякую за такий відгук.
О, приємно, що почали з'являтися огляди на свіженькі локалізації. Мені ця гра здалась дещо суховатою та занадто складною, тому мабуть пройду повз. Також не дуже подобаються малюнки, згодний, що творчість Дімітрієвського приваблє більше. Точно не знаду з ким грати, а в соло не дуже хочеться. Хоча Тераформування Марса на самотинні грається доволі непогано. Дякую за огляд!
Добре, що настолки комусь допомагають не сказитися у ці складні часи, ще й економіку підтримують :D Адріанів вал як соло гра виглядає дуже цікаво: просто купа усіляких параметрів за якими треба стежити, ще й є соло компанія. Дякую за огляд! Мені, до речі, за день до нападу приїхала українська локалізація Азула. Ще так й не пограла в нього з живою людиною (лише з ботом), але коли відкриваєш коробочку з маленьким жовто-блакитним прапорцем у кутку, якось стає трохи спокійніше.
В український версії не має пластикового трею, бо й в оригіналі його теж нема. То Лорди світлину з BGG взяли з саморобним органайзером. Такий самому, наприклад, з пінокартону зробити за вечір можна.
Оттакої))) Дякую, що за трей сказали))) Повівся на фоточки))). Тож вибачте Лорди за дезу, в наступний раз буду перевіряти інформацію.