Брати чи не брати – повний огляд доповнень до гри коса

12:41 19.04.2021
Брати чи не брати – повний огляд доповнень до гри коса

Чи любите ви Косу так, як люблю її я?


Якщо так, то напевне ви вже чули, що Geekach та Планета ігор уже відкрили передзамовлення двох малих доповнень до Коси – Вітрового гамбіту та Загарбників з далеких країв. І якщо ви раптом перебуваєте в сумнівах, чи воно дійсно того варте – дозвольте мені трохи допомогти вам із вибором. Ну, і щоб два рази не вставати – давайте вже поговоримо про усі, наразі наявні доповнення до Коси, коротко визначивши їхні переваги та недоліки. Тож – поїхали!

 

Загарбники з далеких країв

Уважні гравці мали помітити, що в базовій грі на полі і картах Автоми вже присутні герби двох додаткових фракцій. Ще уважніші помітили, що стартові позиції цих фракцій суттєво відрізняються від основної п’ятірки – зокрема, вони не мають «стартового півострова», а тож можуть одразу вирватися на оперативний простір. Утім, якщо вам здалося, що це шахрайство – ви помиляєтесь. Я б сказав, що це – шахрайство навпаки. Справа в тому, що Клан Альбіон та Шьогунат Тоґава – це дві, бляха, складні фракції, і хоча й мають симпатичних мехів та збіса харизматичних героя та героїню, починати грати ними без досвіду базової гри, я б не радив. Утім, коли ви награєте достатньо годин основною п’ятіркою, ця парочка стане для вас захопливим новим викликом, який змусить передивитися звичні стратегії.


Брати чи не брати: Беріть. Навіть, якщо будете брати разом із основною грою – спершу вони можуть здатися вам слабшими за базові фракції, але їх присутність на полі суттєво змінює хід гри і додає нових, смачних нюансів. Тим більше, що наклад допів часто обмежений і вони розпродаються значно швидше за основну гру.

 

Вітровий гамбіт

Тут все складніше. Справа в тому, що цей доп виглядає сумнівним за свої гроші. По-перше, мініатюри (основна складова собівартості), тут всі однакові. Тобто кораблики різних фракцій відрізнятимуться лише кольором. І це сумно, враховуючи, що з мехами так лінуватися SM Games собі не дозволяв. Менше з тим, кораблі здорові, прикольні і додають +100 до зовнішності та атмосфери. А от з ігроладом, на жаль, не все так просто. Кораблі матимуть дві здібності – воєнну та цивільну, які ви будете тягнути на початку партії з двох стосів карточок. Стоси, на жаль, не такі вже й великі, і, зізнатися чесно, трапляються серед них такі, з якими ваш кораблик стоятиме собі на базі усю партію, і не буде сенсу навіть згадувати про його існування. Будуть і такі, що непогано доповнять загальну стратегію, але таких, щоб докорінно її поміняли – не чекайте. Хоча правила і не радять, я б пропонував після пари ознайомчих партій не випадково тягнути властивості кораблів, а обирати свідомо, при тому, кожному гравцеві окремо, відповідно до фракції і стилю гри.


Також у цей доп входять альтернативні варіанти завершення гри, які дещо змінюватимуть правила завершення партії та підрахунку балів, надаючи гравцям шанс в останній момент вирвати майже втрачену перемогу. Знов-таки, оцінити красу цих альтернативних фіналів ви зможете тільки з досвідом основної гри, але й без них гра ще довго не втрачатиме актуальності – тож, може минути чимало часу, перш ніж вам закортить їх спробувати.


Брати чи не брати: На ваш розсуд. Цей доп куди більше про зовнішню красу, ніж про серйозне розширення ігрового процесу.  Але, враховуючи, що передзамовити його можна в комплекті й недорого – я б не зволікав.

 

Повстання Фенріса


Найбільший наразі доп до гри. Включає в себе дві нові фракції та купу модифікацій гри – від кооперативного режиму до кастомізації вашої фракції. Ну і, звісно, сюжетну кампанію, яка дозволить вам зануритися у світ Коси і дізнатися що ж таки відбувається у цій химерній альтернативній реальності. Місцями сюжет буде, щоправда, виглядати трошки наївним, але менше з тим, кампанія триматиме вас у напрузі і підкидатиме цікаві зміни в ігроладі від сценарію до сценарію – ще й зважатиме на прийняті вами рішення. Ба більше – я раджу вам розпочати саме з кампанії, бо вона також є чудовим туторіалом до нових механік та фракцій.


А фракції тут кльові. Я не буду спойлерити їх, бо поступове розкриття учасників конфлікту і нових механік – це одна з фішок кампанії, але скажу так: одна з них стане чудовим доповненням до основної п’ятірки, тоді як друга зробить з дуету загарбників тріо, вимагаючи нестандартної манери гри і гнучкості стратегій.


Модифікації також на диво вдалі. Вони не стільки змінюють гру, скільки дозволяють адаптувати її під той стиль гри, який вам найбільш пасує – і без зайвих зусиль змінювати його залежно від ситуації та настрою. Настільки, що за бажанням (дуже хворим, збоченим бажанням) гру можна перетворити… ну фактично на амерітреш в дусі CMON.


Брати чи не брати: Скажу так – від появи Фенріса в колекції жодної партії без нього ми не грали. Яку частину його застосувати – то вже інша справа, але зовсім без цього допу грати вже точно не хочеться.

 

Модульне поле / Розширення поля


Безперечна перевага цих доповнень в тому, що локалізації вони не потребують. Утім цінність їхня може видатися дещо сумнівною. Почнемо з Розширення – на зворотній стороні поля з основної гри надруковано таке ж поле, тільки більше за масштабом – рівно на третину. Ось цю додаткову третину вам і пропонують докупити, прикласти до звороту вашого поля – і отримати монстра. І, насправді, в тому є трохи більше практичної користі, ніж може здатися. Причина вельми проста – вже на середині партії місця на окремих гексах через скупчення техніки, людей та ресурсів може банально забракнути. Це незручно не тільки для власника, але й для його опонентів, яким буде важко оцінити скільки і кого стоїть у певному місці. Але є у розширеного поля й зворотній бік. Коса сама по собі така гра, що потребує великого столу, а зі збільшеним полем вона зробиться просто монструозною, і переставляти фігурки, що опинилися на іншому від вас кінці стола буде капець як незручно.


З модульним полем справа інша. Це поле, на яке викладаються чотири плитки по сім гексів кожна (плитки двосторонні, тож матимете 8 різних варіантів), рандомізуючи таким чином набір територій поряд із кожною фракцією, а також набір жетонів-баз, які випадково визначають стартові локації кожної фракції. Біля чотирьох із них є по два фіксовані (намальовані власне на карті) гекси, тоді як ще 4 (так, тут більше стартових точок) повністю залежать від того, як ляжуть плитки. І з одного боку це чудово – бо змушує проробляти стратегію не тільки у площині планшет фракції + планшет гравця, але й додає до формули третє невідоме – доступні ресурси. І все це чудово, але є одне але – нове поле малював не Якуб Розальский, завдяки картинам якого, власне, і з’явилася Коса, а штатний художник SM Games. І це помітно. На відміну від основного поля, модульне виглядає бляклим, з менш примітними деталями. До того ж, плитки, що кладуться на поле не мають жодної фіксації і доволі вільно по ньому ковзають при переміщенні фішок. Утім, доданком до поля йдуть 8 нових плиток бонусів, які, сукупно з 6 з основної, складають набір, що вже не муляє своїми безкінечними повторюваннями (утім, не те щоб бонуси дійсно мали серйозний вплив на кінцевий рахунок).


Ну і не останнім пунктом іде момент, що обидва поля не мають власних коробок, а місця займають чимало – тому, щоб запхати все в одну коробку, доведеться ще витратитися на «Легендарну коробку» (якщо знайдете таку в продажі).


Є ще варіант поля килимком з неопрену, що є зручним у плані зберігання, довготривалим при використанні і приємним на дотик… утім знайти його в продажі нині важко, та й коштує воно дорогувато.


Брати чи не брати: Скоріше так, ніж ні. Мова тут не стільки про естетику скільки про розширення варіативності гри (для модульного поля) та більшої зручності (для розширення). Це не принципово, але, якщо гра вам подобається, принаймні одне з цих двох я б вам радив придбати.

 

Зустрічі (Encounters)


Тут все просто і зрозуміло – 32 додаткові карти зустрічей. І якщо ви вважаєте, що зустрічей достатньо і в базовій коробці (ще й з промо-картами) – подумайте ще. Зустрічі – це чудовий рольовий елемент гри, і повірте, вже за декілька партій ви пройдете їх усі, і вам захочеться більшого. Тож, за свої, цілком притомні  гроші цей доп подарує вам купу нових вражень та атмосфери. Єдине, що має вас стримувати – відсутність локалізації.


Брати чи не брати: Брати. Або дочекатися української версії – і бігом брати.

 

Реалістичні ресурси / Металеві монети


Два суто естетичні доповнення сумарною ціною майже як базова гра. Тут треба не тільки дуже любити гру, але й бути затятим колекціонером, щоб платити такі гроші. Утім, кожен має право на свої маленькі слабкості. Скажу відверто – у мене немає ані того, ані іншого.


Брати чи не брати: Брати. Іншу кльову гру за ці гроші. Типу Брасса, Дюни, Ініша, Крил, Терраформування Марса. Камон, вам що, нема з чого обрати?

 

Автор статті - Володимир Кузнєцов, з блогу My own tabletop chaos

Тримаємо вас в курсі найцікавіших та найактуальніших подій світу настільних ігор в Україні.
Розповідаємо про настільні ігри просто, весело та цікаво.