Cosmic Encounter - конфлікт, зведений в абсолют

Cosmic Encounter - конфлікт, зведений в абсолют

Мені нарешті випала нагода зіграти в Cosmic Encounter - доволі стару гру про протистояння різноманітних позаземних цивілізацій у боротьбі за панування в космосі. Одразу хочу зауважити, що це не стратегія, чого можна було б очікувати, судячи з тематики. Це дуже конфліктна гра, де випадковостей більше, ніж планів, і тобі лишається тільки підлаштовуватися під ситуацію, та намагатися вижати з неї максимум.

 

Cosmic Encounter чудово маскується під гру контроль територій. У кожного з гравців є домашня система з 5 планет, на яких можна розташувати власні кораблики. Ці кораблі можна буде відправляти в бій чи на перемовини, створювати за допомогою них колонії в системах інших гравців, або втратити у космічній сутичці. Все ще схоже на якусь стратегію, правда? Головне завдання гри - створити 5 колоній у системах інших гравців. Оскільки інші учасники можуть допомагати вам у бою, то переможців може бути декілька, або навіть усі. 

В свій хід ти спочатку забираєш один свій корабель з варпу (якщо там є твої кораблі), а потім відкриваєш гіперпросторові ворота до чужої планетарної системи, щоб почати експансію. Найчастіше інші гравці сприймають вторгнення як агресію, та намагаються дати відсіч. Але подекуди можна обійтися і без військової сутички та укласти взаємовигідну угоду. І, дідько, це все ще схоже на стратегію. Але це не стратегія. Це щось протилежне до стратегії. Це звичайнісінький хаос з гомоном, сварками, зрадами та підставами. 

Натискай на зображення, щоб підтримати нас.

 

Що ж у цій грі відбувається насправді? Перше, що ти повинен знати: у тебе зазвичай немає права вибору. Ти завжди мусиш підлаштовуватися під ситуацію. Відкриваєш гіперпросторові ворота? Так вони відкриваються випадковим чином. Хочеш домовитися з іншим гравцем? Він каже: “давай домовлятися”, а сам кидає карту атаки замість переговорів і відправляє твої кораблі в небуття. Ти зміг вмовити гравців допомогти тобі в бою? Хтось кидає карту, що відміняє всі твої союзи. Зміг перемогти у збройній сутичці і готовий заснувати колонію? Хтось кидає карту і замість колонії ти отримуєш “компенсацію”. Всі плани йдуть шкереберть. Взагалі ні на що не можна розраховувати і планувати довше ніж на одну фазу вперед просто немає сенсу. 

Але я щось поспішив. Як відбувається твій хід? В принципі, все що ти можеш зробити - відправити кораблі до когось у гості. До кого саме - вкаже випадкова карта з відповідної колоди. Потім починаються союзи. Ти просиш інших гравців допомогти тобі, гравець, до якого ти летиш, просить допомогти йому і вже на цьому етапі починається повний бедлам і розбрат. А також багато балачок що до того, як вигідніше вчинити. Так, насправді тут потрібен скіл красномовства. Потім відбувається власне бій або переговори, де й вирішується, хто кого зрадив, підставив чи надурив. Бо шо б ти там собі не планував, завжди може знайтися хтось, хто кине якусь карту, яка все перевертає з ніг на голову. Це може бути відміна альянсів, зміна винагород, шось на кшталт: перемагає той, хто програв (так, і таке теж є), давай поміняємося місцями (тобто реально інший гравець може просто сісти на твоє місце, відібрати всі твої карти, кораблі і планети і сказати, шо тепер цим кольором граєш не ти, а він). Тобто може відбутися ВЗАГАЛІ БУДЬ ЩО!

 

А ще в цій грі є раси. Це якийсь страшний треш, бо у кожної раси є власні властивості, які подекуди дуже сильно впливають на гру, та додають ще більше хаосу та плутанини.

 

І ось ти вже навіть не намагаєшся перемогти. Ти просто робиш все можливе, щоб ускладнити життя іншим гравцям. Ламаєш їм плани, підставляєш, дуриш та усіма іншими можливими способами пхаєш патики в колеса. Ось про що ця гра. Про патики в колеса, і аж ніяк не про стратегію. І найголовніше, що загалом найцікавіше грати між власними ходами. Тоді у тебе є якась свобода. Ти можеш обрати сторону, якій допомогти, можеш попідкидувати карти і таке інше. У бідолах, чий зара хід, такої свободи немає. В одній партії я не походив жодного разу: я був останній в колі, а коли до мене вже майже дійшла черга, космічна буря, чи шо воно там таке, сказала, що тепер хід предається у зворотньому порядку, і таке повторилося двічі. Свого ходу я так і не дочекався, проте примудрився навіть перемогти, не зробивши жодного ходу.

Коротше вердикт. Це найрандомніший рандом який я колись грав. Манчкін - практично кооперативне євро на фоні Косміка. Мабуть саме через це Манчкін - так собі, а Космік реально крутий. Так, вам не привиділось, я дійсно це написав. Cosmic Encounter - дуже потужна і емоційна гра. 

 

Це абсолютно повністю конфліктна гра. Вона настільки конфліктна, що кожну партію можна викладати в розділі BDSM, бо гравці реально знущаються один над одним. 

Це абсолютно повністю рандомна гра. Вона настільки рандомна, що можна навіть не намагатися передбачити, що в принципі може відбутися наступної миті. Бо відбутися може абсолютно все. І найчастіше відбувається те, чого ти найменше очікував. 

Це абсолютно повністю гра про спілкування. Бо насправді не так вже й важливо, що там у тебе на руках, важливо саме спілкування з іншими. А його тут просто через край. 

Це абсолютно повністю емоційна гра. Після партії відчуваєш себе викрученою ганчіркою, тобі без залишку винесли мозок і просто хочеться трошки тиші і спокою… перед наступною партією.

 

Тільки ситхи зводять все в абсолют. А я стовідсотковий ситх. І мені до біса подобається Cosmic Encounter.

Міша

Тримаємо вас в курсі найцікавіших та найактуальніших подій світу настільних ігор в Україні.
Розповідаємо про настільні ігри просто, весело та цікаво.