Дивлюсь, останнім часом на Порталі «Теорії гри» знову якесь затишшя після активного травня та початку червня, коли були опубліковано багато оглядів на ігри. Чи то літо так впливає, коли люди відпочивають, не граючи у настілки, чи спека, у яку немає бажання писати та публікувати, але якось сумнувато. Але в мене перший місяць літа видався доволі насиченим, у порівнянні з попередніми п’ятьма місяцями поточного року. Отже вирішив спробувати написати звіт щодо зіграного у червні цього року.
Коли писав про попередні п’ять місяців, то хочу зазначити, що за цей період не було зіграно ні одної партії ні в яку гру. Причин декілька, одна з них, загальна у всіх з лютого місяця, але є постійна, це відсутність компанії. І от з початком шкільних канікул на роботі з’явилася в мене напарниця, 13-річна донька колеги, яка часто приходить з родителькою. Отже замість сидіння в телефоні запропонував у обідню перерву розкласти щось швиденьке та простеньке. Скажу, що Софія виявилася дуже достойною суперницею, яка швидко все схвачує та добре прораховує, тому грати з нею дуже цікаво. Отже, що зіграно за перший літній місяць, і коротенькі враження від партій.
Отже, починаючи з 1-го червня було зіграно 13 партій у 6-ть ігор.
- Печворк. 3 партії.
Саме цю гру було вирішено взято на залучення у світ настільних ігор, і це рішення виявилось правильним. Гра в черговий підтвердила, що її легкі правила та цікавий ігровий процес зможуть затягнути будь-якого. Ніяких складнощів з розумінням, тема вивилась дуже прийнятною, і вже в першій партії суперниці вдалось отримати бонусний жетон за поле «7х7». Ще раз підтверджую, що ця гра має бути в колекції кожного шанувальника настільних ігор. Плюс для гри в обідню перерву – швидкий сетап. Оцінка сприйняття – "5". - Азул. 4 партії.
На другий день після зіграного Печворка було вирішено спробувати Азул. І це також чудова для починаючих і для гри у обідню перерву. А на додачу до цього, ще й яскраве оформлення. Кого можуть залишити байдужими прекрасні пластикові плитки. Спочатку виникали складнощі з підрахунком очок, до речі, не тільки у дитини, але в цілому гра дуже зрозуміла. Ну хіба що, в деяких моментах я грав без особистих паскудств суперниці. Як і у попередньої гри, до плюсів, швидкий сетап. Оцінка сприйняття – "5". - Картахена. 1 партія.
Як і писав у огляді на цю гру, це чудовий гейтвей, що розкривається як найкраще, у складі 3+. Гра була сприйнята дуже позитивно, сподобалась, не зважаючи на те, що я переміг на 1 міпла, але все ж таки моє враження, що не вистачило ще одного гравця для гостроти гри. Отже, оцінка сприйняття "5-", і в грі такий же швидкий сетап. - Трамбан (Trambahn). 1 партія (зіграно не до кінця).
Одна з моїх улюблених дуельних ігор, яка не була сприйнята суперницею. Отже трішки про цю гру. Як кажуть, це «Загублені міста» Райнера Кніціа на «стероїдах», від творця «Російських залізних доріг» Ґельмута Олі. Гра на збір ланцюжків карт за номерами, але з деякими ускладненнями, які змушують ваш мозок приємно напружуватись, увесь час борючись із бажанням все викласти на стіл, але не забуваючи про купівлю потягів-трамваїв та розміщенням пасажирів, які є обов’зковими. Кому цікавий більш розширений відгук, може його почитати у картці гри на Порталі. Але на диво, ця гра не сподобалась Софії. Не знаю, що стало причиною, може оформлення, може сам процес такого викладання, але зіграно було всього 1 партію, закінчити яку не встигли, зробили тільки проміжний підрахунок. Шкода, адже я так розраховував на більшу кількість. Ну може, це був не надто влучний момент. Отже, оцінка сприйняття – "3". Але гра добре підходить для гри в обідню перерву, тільки якщо заздалегідь добре перетасуєте колоду. - Крихітні містечка. 3 партії.
Оця супер сімейна гра дуже зайшла. Навіть більше, коробка була взята Софією додому і зіграна вдома з родиною. Подобається все, красиві карти, багато компонентів, прості правила, необхідність тримання в голові планів будівель, все це зробило цю приємну гру нашим хітом. Хоча отримав гру ще з передзамовлення у Lords of Boards, але зіграти мені не вдалось. Колись декілька років тому, коли гра тільки з’явилась, подумав, що за маячня, всі викладають однакові кубики? Вже побачивши нумо грай, змінив думку. При тому, що це сімейка-сімейка, змушує дуже напружити мозок, і тут є можливості добре напаскудити опоненту, так що у когось щось може запалати! J Отже, наші враження збігаються, беззаперечна оцінка – "5"! Єдиний мінус для обідніх посиденьок – необхідність розкладки на початку та збору компонентів після партії. - Острів котів. 1 партія (3 раунди).
За цю гру сіли в останній дінь місяця, і на жаль не вистачило часу аби дограти її до кінця, встигли тільки три раунди. Але ця величезна коробка від Geekach Games справить враження на будь-якого якістю і кількістю компонентів. Щодо самої гри, то вона шикарна. Поєднання знайомої з Печворка механіки «поліміно» у купі з драфтом карт, скритими особистими цілями, приємним оформленням робить її безаперечним хітом, який на жаль, вимагає достатньо місця на столі та часу, як на гру, так і на її підготовку та збирання. Складнощів з правилами не було, основа зрозуміла ще з Печворку, тому гра була сприйнята дуже позитивно. Шкода, що не вдалось закінчити, отже тому оцінка поки що, тверда "4". Сподіваюсь, у майбутньому оцінка буде переглянута.
Отаким щедрим на ігри видався мені червень цього року. У липні вже зіграні нові партії, у нові ігри, додались нові гравці, і сподіваюсь, що за місяць зможу про це написати черговий звіт. Дякую усім, хто читав! Залишайте свої коментарі, як такий формат звіту, і розказуйте, у що зіграно цього літку? Також цікаво почути думки щодо ігор, які підходять для гри в обідню перерву.
P.S. Фото запозичені з Інтернету.
Facebook
Instagram
Youtube
Patreon
Новини
Коментарі (4)
Цікавий огляд! У дві гри з перелічених - Крихитні містечка і Трамвай - не грала і тому нічого не можу сказати, в інші дві - Печворк і Азул - грала, але обидві не справили на мене враження, тож я їх собі не придбала. А ось ще дві в мене є - Острів котів і Картагена. Острів дуже люблю, але він потребує багато місця на столі, довгої розкладки і довгі самі партії, тож для перерви не найкращий варіант. А коли є час, то це дуже приємна сімейна гра! Картагена більше відповідає званню "гри для перерви", але зауважу, що більша кількість гравців робить гру більш азартною і веселою. Які ігри ще можу порадити "для перерви": Порт Ройял - гра на жадібність з мінімумом компонентів, дуже любимо її розкласти у вільну хвилинку. Граничне занурення - у манюсенькій коробочці дуже азартна гра, також на жадібність, весела і швидка. Розкіш - в принципі, про цю гру можна сказати: збираємо ресурси, міняємо на картки, щоб отримати ще більше ресурсів і очок. Але цей процес такий захоплюючий, що неодмінно хочеться зіграти знов і знов. Каркассон - це класика, зазвичай початківцям подобається. В мене лише базова версія гри, вона нескладна, недовга і не дуже багато місця займає. ГрибОк - наче б то дитяча простенька гра, але там є місце для роздумів і прорахунків, вона швидка і в той же час приємна.
Дякую за такий докладний відгук! Шкода, що ніхто з видавців не звертає увагу на Трамбан, ну реально, розумна гра! Хочу написати на неї огляд, якщо буде натхнення, то зроблю. Азул награно вже більше десятка партій, подобається, але не топ. Саграда тільки попала в колекцію на днях і за одну партію думки не скласти, але граючи відчував, що є деяка подібність до Азулу. Але дійсно, Саграда більш комплексна. Про Картахену наші думки повністю співпадають, як то кажуть, на двох, не тій компот! Таке ж відчуття і від дуельних партій в Порт-Рояль. Маю надію зіграти в неї більшим складом. Розкіш не приваблює. Дивився нумограй, виглядає якоюсь одноманітною, постійне перекладання карт. Маю в колекції Ганімед, який більш комплексний за ігроладом та цікавий за оформленням. От думаю, що вдасться на нього присадити народ у перерву. Якщо зіграємо, буде огляд. Каркассонн - це любов, чудова гра, ідеальна для перерви. Поки чекає свого часу. Але раніше з колегами було награно більше десятка партій.
Я не дивилася нумограї на Розкіш, але думаю, шо зі сторони спостерігати не цікаво. Я випадково купила цю гру на аліекспресі, витративши до 200 грн, і розуміючи, що це китайська підробка, але якщо гра не сподобається, то не дуже жалко витрачених коштів. Але вона нашій родині дуже зайшла, навіть мій чоловік з задоволенням сідає за стіл, коли вирішуємо пограти у Розкіш. Я ще потім на тій же аліщці знайшла і замовила штучні камені необхідних кольорів для атмосферності. Наскільки знаю, у оригінальній версії гри камені зображені на пластикових фішках типу покерних. Що подобається: продумуєш і будуєш стратегію, які камені взяти, як ними найвигідніші найпершим картки купити. І ось цей прорахунок і робота мозку з пошуку найкращого варіанту приносить задоволення. Ну і реіграбельність дуже висока - жодна партія не схожа на попередні. То ж раджу звернути на неї увагу.
Дякую за цікаву статтю. І так само нічого не чув за цей "Трамбан" :) Але чесно не уявляю як це все виглядало, коли в обідню перерву на роботі розкладається Острів котів :) А колеги ніколи не робили спроби долучитися до процесу?
"Острів котів" всюди і завжди виглядає класно, навіть у обідню перерву! :) Долучились, але це буде наступний щоденник!
До речі, якщо когось зацікавив Trambahn, то на сайті Ігромагу є декілька коробочок (у т. ч. з уцінкою). Хм, так собі тихенько лежать. :)