Б’юкенени, Кемпбели, Фергюсони, Робертсони, Каннінгеми… Це не список кандидатів до місцевих шотландських рад, не назви лікарських препаратів і навіть не головні герої чергової телевізійної мильної опери. Це клани! Клани Каледонії.
Молочники, рибалки, винороби, першовідкривачі та пивовари. Так би мовити, малий каледонський бізнес ХІХ сторіччя в усій своїй красі, що трансформувався у яскравий сетинг чудової настільної гри.
Отже, «Клани Каледонії». Гра від німецького автора Джума аль-Джуджу, з оформленням Клеменса Франца (відомого нам з Агріколи, Гавра, Острова Скай, Орлеана), розрахована на 1-4 гравців віком від 13-ти років. Тривалість ігрової партії залежить від кількості гравців і без глибоких переживань за долю регіону та без пролитих сліз над цінами на корів та овець вона триватиме близько 30 хвилин на кожного.
Як же в це грати?
На початку гри формуємо поле провінції. Воно модульне і тому для кожної партії може мати різний вигляд (чудова річ для реграбельності).
Потім, серед жетонів портів, обираємо 4 випадкових і розміщуємо по кутках поля, поруч з фабриками.
Розташовуємо на столі поле ринку і маркерами відмічаємо стартові ціни на сировину і товари.
Поруч, в доступному для всіх гравців місці, розташовуємо поле експорту з випадково обраними контрактами та жетонами слави. На полі експорту зображено шкалу підрахунку переможних балів, на початкову відмітку якої ми розміщуємо токени слави гравців та токени бавовни, тростини і табаку.
Кожен гравець отримує планшет, на якому розміщує овець, корів, промислові будівлі, шахтарів, лісорубів, торговців свого кольору, а також відмічає рівень поставок та жетони розвитку технологій, поруч з планшетом викладається жетон замовлень. Серед випадково обраних жетонів кланів і початкових бонусів, кількість яких дорівнює кількості гравців +1, всі по черзі обирають персонажа і отримують вказану кількість монет і товарів. Кожен клан має певні властивості, які можуть вплинути на ігрову стратегію тому варто детально їх розібрати перед тим як обирати.
Ну ось, майже все готово до сільськогосподарсько-виробничого стартапу. Залишилось тільки визначитись з початковими ділянками. Для цього потрібно в гори або ліси Каледонії відправити двох робітників: лісорубів або шахтарів або і того і того. Це дуже важливий етап, тому що за землі на яких буде вестись діяльність потрібно буде платити грошенятами, крім того, в подальшому, в грі, заселяти можна буде лише сусідні з будь-яким вашим об’єктом ділянки.
Далі все просто, логічно і цікаво (це ж євро-гра, як же інакше). Купуємо землю (так, так, в Шотландії тоді мабуть не було мораторію на землю – маєш гроші, купуєш), заселяємо туди овець, корів, засіваємо поля, будуємо винокурні, пекарні, сироварні, отримуємо контракти, виконуємо контракти, купуємо товари, продаємо товари, покращуємо технології, покращуємо логістику постачання, наймаємо додаткових торговців, отримуємо якісь бонуси в процесі цих дій і все це в будь-якому порядку і будь-якій послідовності. Лиш би на це все сільськогосподарське божевілля вистачало грошей. А як ви думали?,Це ж не бюджетна організація, це бізнес, за все треба платити. Але при правильному веденні справ то можна й непогано заробляти. Тому що після того які всі гравці виконають бажані дії і спасують, настає фаза виробництва. І ви починаєте гребти зерно, молоко, сир, шерсть, хліб та гроші лопатою… Ну як лопатою… Мабуть, коли ви виганяли овець на поля і відправляли шахтарів у гори то думали що буде саме так, але повірте, грошей і ресурсів постійно не вистачає. В цьому і сутність гри: невеличкий кризовий менеджмент, де для перемоги потрібно прораховувати купу факторів, слідкувати за своїми досягненнями і не випускати з поля зору справи сусідів.
Гра триває 5 раундів. В кінці рахуються бали слави, сировина, продукція, гроші, хміль та імпортовані товари на виконаних вами контрактах.
В «Кланах Каледонії» є можливість зіграти і в соло режимі. Гравцеві пропонується за 5 раундів набрати максимально можливу для своїх умінь кількість балів і отримати професійну кваліфікацію: новачок, любитель, майстер, експерт чи геній. Хто ти серед шотландської спільноти – лідер чи аутсайдер? Подарують тобі кілт чи освистають волинками?
Висновок: «Клани Каледонії» - чудова євро-гра. З мінімумом випадковостей і логічним плануванням. Тут поєдналось декілька механік і це відбулося чудово: розіграш планшета з Терра Містики, контракти з Марко Поло, модульне поле. Гра збалансована, зрозуміла, правила чіткі. По ходу партії не виникає непорозумінь і неоднозначностей тому вона стане окрасою будь-якої настільної колекції.
Післясмак… Ось що я найбільше ціную в іграх. Це той момент, коли після закінчення гри ти ще думаєш що варто було б зробити інакше, ось там переграти, тут пропустити, там змінити і от тоді… Післясмак «логічного мислення з молоком і віскі», ось що залишають мені «Клани» після закінчення партії
Автор статті - Сергій Штепа
Facebook
Instagram
Youtube
Patreon
Новини
Коментарі (6)
Штепа молодець! Хороший огляд! Давно задивляюсь на гру... (( треба вже брати! P.S. смали ще!
Дякую за огляд! Добре написано! Чув багато схвальних відгуків щодо цієї гри, залюбки би зіграв.
Про мінімум випадковостей не зовсім згоден. Особливо на кінцевому раунді, коли у тебе більше за інших найціннішого імпортного ресурсу. І тут бац! Хтось будує 4 сироварню, бере і виконує контракт, на який в нього як раз достатньо ресурсів і в ітозі змінює коефіцієнти на імпортні ресурси... А потім ти сам ставиш 4 будівлю, а з 3 контрактів на вибір у тебе ній нема ресурсів... Але гра топчик, так.
Але це не зовсім випадковість. Ти бачив потенціал суперника, ти бачив наявні контракти і результат - дії гравців, це ж не кидок кубика чи карта, яка раптово з'явилась і змінила хід гри))
Огляд гарний. Ще раз переконався , що не дарма хочу мати цю гру в колекції.
Як раз випадковість, що змінює баланс очок - при взятті трьох нових контрактів на вибір
Але ти теж можеш це запланувати ;)
Ну і крім цього в тебе має бути місце для контракту і кошти щоб його оплатити. Це теж не так просто, але ж все це планується, а не випадковість. Дійсно, контракт може повезти може ні.