Навіщо я її купляв? Прийдеться продавати...Це була моя перша думка, після першої зіграної партії на двох і соло режиму. Але це вже традиція, пограти кілька партій, сказати, що гра таке собі, а потім хвалити її на кожному кроці 😁. Так сталося і з Косою.
🤔 Кілька слів, як я її купив. Насправді я не дуже прагнув отримати її в колекцію, тобто вона в вішлісті була, але пріоритетнішими були інші варіанти. Проте випадково наткнувся на оголошення, де готові були обміняти цю гру. Це мене зацікавило, оскільки Коса не з дешевих. Таким чином, обмінявши настолку, я отримав цю гру. А тепер до справи. 🚗
🌌 Дизайн
Чітко. Логічно Прекрасно. Оформлення неймовірно пасує до сетингу гри. Атмосфера передається максимально. Дизайн планшетів заслуговує окремої уваги. Оскільки він двошаровий, то можна зручно ставити фігурки в виїмки і не боятися, що все розсипеться по столу (привіт Тераформування Марса 🖖). А розташування тих виїмок і механіка переміщення кубиків логічні і практичні.
🎲 Компоненти.
Як на мене то Stonemaier Games - це еталон якості😎. Що в Косі, що в Крилах(поки тільки ці ігри від них я тримав у руках) якість на вищому рівні. Тут навіть фігурки робітників в кожної фракції різні. Герой і мехи - це пластик, а всі інші фігурки - дерево. Що також логічно розділяє бойові(пластикові) фігурки від небойових(дерев'янні).
📝 Правила.
Написані доступно, з ілюстраціями, прикладами ходу. Загалом не важкі, на планшетах і карті доступна іконографіка. Але правила соло режиму для мене ще то випробування. Знадобилося кілька відео летсплеїв і одна соло гра, щоб більш-менш зрозуміти механіку переміщення фігур. Для початківців важко зрозуміти всі нюанси гри, зазвичай, як і в моєму випадку не розумієш, яку дію логічно зараз зробити. Але через те, що в тебе є всього лиш чотири секції з діями(або п'ять), то вже ближче до середини гри з'являється просвітлення і розуміння своїх наступних дій.
🍩 Ігровий процес.
😀 Соло режим
Складний в освоєнні, адже фігурки рухаються по інших правилах. Потрібно думати, як правильно походити автомою, а потім вже забуваєш, що ти хотів зробити сам. Проте доволі цікавий досвід зіграти з автомою, яка рухається не так, як звичайний гравець.
🤝Два гравці
Велику роль грає вибір фракцій, оскільки від цього залежить розташування гравців на полі. Можна почати гру по сусідству з суперником і тоді гра стане більш конфліктнішою, а якщо розташуються по різних частинах карти, то тут вже можна більше приділяти увагу економіці. При знанні правил можна і за годину зіграти, якось включали таймер і страралися довго не обдумувати хід, то десь так і вийшло.
👪 Три гравці
Це вже цікавіше. Вже починає відчуватися певний контроль території, тепер потрібно обережніше ставитися до бою. Проте знову ж таки залежить від розташування гравців на полі.
😎 Чотири гравці
Вже відчувається напруга, на середині гри починає ставати тісно, хочеться пошвидше збирати жетони пригод, осісти на Фабриці і чекати коаліцій проти себе. Грається десь 3 години, якщо всі знають правила.
👍 П'ять гравців.
О, це вже моцно. Під кінець гри вся карта заповнена фігурками, кожен хід на вагу золота. Але тепер в гру вступає пан downtime. Хоча, як на мене, він не є критичним. В цей час можна подумати над своїм наступним ходом.
🍬 Висновок
Це економічна, а не воєнна стратегія. Бої відбуваються досить рідко, при грі вдвох за гру може відбутися +- 2 бої. Але це не означає, що це погано. Це гра, яка може одночасно і не подобатися, і захоплювати. З перших партій я гру не зацінив, але на наступний день мені чомусь хотілося спробувати її ще раз зіграти, а потім знову, і тепер ця гра високо в моєму топі. Автор гри проробив велику роботу, створивши таку гру, а Якуб Розальський - художних і творець ігрового світу, створив класну атмосферу.
Маю свій канал на YouTube - IHORKO - настільні ігри, там знімаю розпаковки, правила, летсплеї та огляди. Буду радий вашій підписці.
Facebook
Instagram
Youtube
Patreon
Новини
Коментарі (3)
Так, Коса найкраще розкривається саме від 4х гравців))
Так, хоча мені подобається і в соло, і на максимальну кількість гравців. У двох вона класна тим, що можна за годину зіграти) Інколи після роботи приходимо в клуб і за 2,5 години встигаємо дві партії)
Особисто я не люблю Косу. У Косі, як на мене, дуже сильний дизбаланс у плані скілу. У більшості ігор велике значення має, наскільки ти досвічений гравець у настолки загалом. Якщо ти не новачок у настолках, то тому ж Арнаку можна в першій же партії скласти суттєву конкуренцію гравцям, які вже багато грали саме у цю гру. У Косі так не вийде. Тут важливий досвід саме у цій грі, знання нюансів і можливостей. І виходить, що коли ти сідаєш грати у Косу з досвіченішими суперниками, то вони грають, а ти так... декорація на полі. І навпаки. Я давав цій грі багато шансів у різних компаніях... але ні. Якщо вибирати, у що пограти, я обрав би будь-яку іншу гру.
Погоджуюсь, що від скілу залежить багато, але на моїй практиці новачки, які зіграли один раз, то вже на другий добре орієнтуються і навіть виграють.
Такий дисбаланс завжди буде у всіх іграх. Його не буде тільки в іграх як Пройдисвіти, де рандом вирішує все.
Марс передає привіт - купи двошарові планшети до терраформування)
Купив вже давно) Просто в Коси то є в базі, а тут тре докупляти