Сьогодні я розповім вам про дуже крутяцьку дитячу гру “Mice and Mystics”, що підкорила нас із дочкою буквально з першої ж партії.

Що ж це за гра така? Я не буду переказувати усі правила та нюанси, їх доволі багато. Розкажу інакше. Уявіть собі, що читаєте казку своїй дитині. У королівстві з’являється таємнича красуня і починають відбуватися усілякі містичні події. Ви переповідаєте історію, там відбувається багато чого цікавого і… персонажі казки вже стоять на ігровому полі і вам з малечею потрібно пройти наступні події казки, самостійно обираючи, що саме робитимуть герої казки та як перемагатимуть злиднів. Коли відбуваються певні події, ви зачитуєте діалоги чи описи того, що відбувається. Ви не читаєте казку, ви граєте у цю казку разом із своєю дитиною.

У цій настолці досить велика книга правил. 24 сторінки, якщо я не помиляюся. Та насправді все доволі просто і зрозуміло. Правила розписані детально і так, щоб могли розібратися гравці з будь-яким настільним досвідом. Ходиш, шукаєш цікаві штуки, атакуєш, захищаєшся. Власне, щоб переповісти усе, що потрібно було знати моїй дочці, вистачило буквально хвилини. І це дуже круто.

Тепер трохи вражень. Першу партію ми грали, можна сказати, поспіхом. Розклали, пообирали навмання властивості і побігли вперед за пригодами. І не пройшли навіть у наступну локацію, бо напролом пхати не вийшло. Вирішили, що просто не пощастило і почали наново.У першій главі 6 локацій. на 4тій прийшов кіт і всіх нас упіймав. Почали спочатку і знову невдало. Так пройшла субота. У неділю ми вирішили нормально підготуватися і серйозно віднестися до завдання. Витратили хвилин десять на те, щоб обрати персонажів та правильно підібрати їм властивості. І тут гра пішла.

Отже кілька лайфхаків від Міші та Аліси. Ми з дочкою заздалегідь прораховуємо, куди можуть дійти злидні і своїми персонажами стаємо так, щоб не підставитися під удар і атакувати першими. Якщо за ініціативою персонаж зі слабким захистом стоїть вище, то ми відсуваємо його від злиднів, або підставляємо під удар сильніших персонажів, висуваючи їх ближче до злиднів. Ми на повну використовуємо властивості персонажів, активно обмінюємося речами та сиром. Якщо останній за ініціативою персонаж може подолати злидня, то є сенс не атакувати, щоб не пересувати пісочного годинника. Це така штука, яка визначає складність гри та пришвидшує кінець партії, якщо на полі нема злиднів у кінці ходу останнього за ініціативою персонажа і ви не перейшли в іншу локацію, цей годинник пересувається на поділку уперед. І ми перед кожним ходом складаємо план дій, хто куди піде, хто кого прикриватиме і що робитиме. Особливо круто бачити, як дочка з кожним новим ходом починає висувати усе карколомніші та підступніші стратегії, що враховують усе більше делатей та можливостей розвитку подій. Хоча починалося все із серії: “ой, я не знаю, що робити, піду сюди”.

Кілька слів про персонажів. Їхні властивості вражають і їх можна підлаштовувати під ваш стиль гри. Наприклад чарівник Магікус у нашій групі вміє жбурляти блискавки не гірше за імператора Палпатіна (того злого ситха із Зоряних Війн). Ну а що ще я міг вибрати? Лідер групи Колін має до вибору купу різних властивостей, але для нашої гри йому найбільше підійшла звичайнісінька можливість атакувати двічі за хід. Обов’язково користуйтеся усім, що написано на картах персонажів та зброї, яку вони використовують. Якщо не забувати про ті всі плюшки, то гра проходиться доволі легко навіть на базовому шмоті (принаймні перші дві місії).

Враження моєї дочки. У неділю ми пройшли першу главу гри і вирішили закінчити. Бо витратили на цю забавку добру половину дня і справді виснажилися. Ввечері вона просила почитати, що буде далі (але ж не можна забігати наперед, тож я не задовольнив її прохання). Чекати наступних вихідних у малої не було жодних сил, тож уже в понеділок ввечері ми почали другу главу. Всього у грі 11 глав, що поступово розкривають сюжет та слугують оповіддю великої і цікавої казки. Навіть мені цікаво, що буде далі, а мала буквально снить наступною партією. Тож якщо хочете провести 3-4 години з дитиною за дуже цікавою забавкою щонайменше раз на вихідні, то спробуйте “Mice and Mystics”. А ще там купа доповнень є з новими персонажами, з іншим сюжетом. І навіть варгейм в тому ж всесвіті можна взяти. Називається “Tail Feathers”. Це поєднання X-Wing та Legion. Можна одночасно літати на пташках як на винищувачах у Ікс-вінгах, та воювати пішими військами, як у Легіоні. Так, у мене багато аналогій з іграми по Зоряним Війнам.

Отож гра просто надзвичайна. У мене нема слів, щоб передати свій захват. Але є один суттєвий мінус. Немає української локалізації. Тож вам доведеться обирати між російською та англійською. Впевнений, що в Україні є діти, що можуть слухати казки англійською та читати властивості персонажів нею ж. Проте більшості доведеться все ж задовольнитися російською версією, або не грати у цю гру взагалі.

Особисто я би хотів, щоб ця гра з’явилася солов’їною. Проте переклад власними силами з’їсть уйму часу (бо треба ще колись працювати й відпочивати), та й кому він буде треба? Це гра, що реально може перевернути ринок настолок в Україні, якщо банально з’явиться на полицях магазинів та матиме мінімальну медійну підтримку та маркетинговий супровід. Там навіть коробка виглядає на свої гроші, тобто є доволі великий шанс спонтанного придбання. Ще й важить до біса багато. Відчуваєш, що там реально повно всього, а не коробка з повітрям. Шось я розійшовся. Коротше кажучи, я вже мрію про переклад цієї гри. Це напевно перша велика та дорога гра, наклад якої не буде покриватися пилюкою на складах і в комерційному успіхові якої особисто я цілком впевнений. А тепер питання: є ідеї, як би це влаштувати?

Михайло Клейменов

Примітка: цей допис було написано 8 лютого 2019 року. З того часу вже вийшли локалізації Тераформування Марса та Коси. Анонсовані Грааль та Аутер рім. Тобто висновки вже давно застаріли. Український ринок вже довів, що такі ігри, як Мишки й Містика тут подаватимуться. Проте поки що про локалізацію Мишок і Містики чи Stuffed Fables (спадкоємиці Мишок) нічого не чутно.