У грі “Лісовий затишок” кожен з гравців бере на себе роль голови сім'ї милих лісових звіряток. Настала весна, пригріло сонечко і тваринки нарешті вибрались зі своїх затишних барліг, нірок і будиночків. Мета у всіх одна - якнайшвидше почати підготовку до наступної зими, і кожна сім'я сама вирішує, як саме виглядатиме ця підготовка: будівництво комори з закрутками, нова книжкова полиця з настільними іграми біля каміна або гасової лампи для довгих зимових вечорів, чи може ковзани плюс товстий шарф і теплі в'язані шкарпетки для активного зимового відпочинку. А якщо вже зібрались цілу зиму провести у веселих іграх на вулиці, то чому б не побудувати сауну, щоб було де відігрітись і відпочити? Протягом року члени сім'ї щомісяця будуть розбігатись по різних локаціях у своєму лісі, збираючи різні природні ресурси, які врешті можна обміняти на щось корисне в магазині дрібничок пані сови. А переможе у грі той гравець, хто до настання зими побудує найзатишніший дім. Рівень затишку, звісно, вимірюється у кількості набраних переможних очок, які отримуються за речі, які звірятка встигнуть прикупити для свого дому.

У грі для досягнення цілей використовують різні механіки: розставлювання працівників на локації, збирання колекцій ресурсів для купівлі карток затишку, а також розставляння кубів, значення яких повинно збігтися з умовою на локації, на яку гравець розмістив свого працівника. 

Приготування

На початку гри на стіл виставляється головне поле, на якому позначені різні локації у лісі, в якому живуть наші тваринки. На двох великих локаціях: лісових хащах і галявині кладуться у колоди великих карток-зон з ресурсами, на які можна відправляти працівників і які будуть доступні там протягом поточного місяця. Біля річки розташовані зони для збору каменю і монет, у кожному раунді внаслідок елемента, що обертається, буде змінюватись умова який саме кубик треба розмістити у зоні, щоб отримати ресурси. Також є локації з ринком для обміну ресурсів по невигідному курсу, майстерня, в якій можна прикупити корисні прибудови до будинку, додаткові модифікатори результатів кубів і навіть особисті додаткові локації, на які суперники можуть вигідно виставляти своїх працівників, при тому ділячись отриманими ресурсами з вами. Цей елемент хоч і трохи ускладнює ігролад, особливо при грі з дитиною, проте дозволяє створювати щось типу примітивного двигунця для пришвидшеного набору очок. Ще є локації, на яких можна придбати картки на руку в магазині сови, та лісовий готель, в який щомісяця приходить новий гість, який створює додаткові умови гри для всіх гравців на поточний раунд і в якого можна інколи зробити дуже вигідний обмін ресурсів якщо навідатись до нього побалакати.

Перебіг гри

Кожна з локацій для виставляння робітника має свою умову, при якій працівник, якого туди відправили, успішно збере ресурс. Тобто під час свого ходу гравці спершу виставляють усіх своїх чотирьох працівників у різні локації, а потім кидають куби та залежно від їх результату виставляють ці куби на локації біля своїх звіряток, щоб активувати там збір ресурсів. Наприклад одна локація вимагає, щоб крім працівника на неї поставили куб зі значенням “6”, інша потребує два куби з однаковим будь-яким значенням, ще інша хоче три куби, сума яких буде не менша “11” і т.д.. Отже, виставлення звірятка у локацію ще не гарантує отримання ресурсу, треба ще правильно розподілити куби між локаціями для успішного збору. Якщо ж збір не вдався, то не варто сумувати - в такому випадку звірятко повертається додому з жетоном-пластирем "отриманий урок", який в наступних раундах можна буде використати для модифікації результатів, викинутих на кубах.

На основному пагорбі на полі розміщено чотири “сільських” куба, які після кидка будуть зберігати свої значення для всіх гравців до кінця раунду. Крім того, кожен гравець отримує свої два “сімейні” кольорові куби. На початку раунду усі гравці кидають свої два “сімейні“ кольорові куби, щоб хоч приблизно розуміти на які локації виставляти працівників варто розраховувати. Крім того, викинуті значення кубів гравці можуть модифікувати одноразовими жетонами-пластирями, тому якщо трохи подумати, то переважно відсотків 80 з розміщених працівників все ж успішно завершать свої місії.

Після повернення усіх звірят додому хід передається наступному гравцеві, який до білих сільських кубів додає свої два кольорові і займається їх розміщенням на полі. У цей час можна розібрати свою гору отриманих ресурсів і вирішити які картки з предметами затишку з руки можна ними оплатити, щоб добавити у свій будинок. 

Картки тут крім переможних очок ще і гарно комбляться між собою. Наприклад крісло-гойдалка дасть крім 6 переможних очок ще плюс 2 якщо у вас ще є і картка з пледом. Я якщо ви побудували сауну, то отримайте додаткові бали з всі картки з іконкою-сніжинкою, що є на картках з елементами активних зимових ігор. А ще тут є картки з настільними іграми, серед яких можна знайти Евердел і Крила. Додатково картки дуже атмосферно можуть додати переможних балів в кінці гри у комбінації з залишками невитрачених ресурсів. Наприклад, можна отримати додаткові бали якщо побудувати камін, а в кінці гри підкинути в нього ресурси “дрова”, або якщо на поличку з закрутками поставити сет з кількох ресурсів їжі, на книжну полицю розмістити книжки і т.д..

Недоліки

Для себе я відмітив кілька моментів, які хотілося б, щоб мали кращу реалізацію. Найчастіше можна зустріти у відгуках проблему із затягнутістю гри. Що б не писало на коробці, нам не вдавалося зіграти її швидше за годину-півтори. На щастя це легко виправляється якщо з гри просто прибрати по одній карті з літа і осені з галявин. Таким чином кількість раундів зменшиться з 8 до 6 і це значно полегшить гру, особливо якщо брати до уваги терпіння дитини. Даун тайм у грі хоч і розбавляється активностями по купівлі власних карток під час ходу інших гравців, але все одно доволі відчутний, що треба враховувати при грі з непосидючими дітьми. Іншим мінусом я б назвав несподіваний початок зими, яка приходить після того, як починається підготовка до наступного раунду. У тебе в голові вже плани на наступні комби, які ти готував останні кілька ходів, а тільки прибираєш карту осіннього раунду з галявини, а тут пусто, всі дерева в снігу і пора рахувати переможні бали. Якщо не знати, що треба бути дуже уважним щодо кількості місяців, що залишились до кінця гри, то можна отримати такий неприємний сюрприз. Можливо варто захоумрулити можливість зробити останній раунд ще по одному ходу для кожного гравця, в який хоч і не збирати ресурси з галявин, але, наприклад, придбати на руку картки в магазині сови, на які стільки чекав, чи сходити на ринок, щоб наміняти ресурсів, що вже маєш і завершити оплату карток з руки. Поворотне колесо біля річки можна було б залишити статично намальованим на полі, все одно ніколи не звертаєш уваги на те, що значення кубів мають кожного раунду тут бути іншими для певних ресурсів, а потребу повертати колесо в кінці раунду тоді можна було б відкинути. Квадратні картки з майстерні, якщо було б бажання дизайнера, легко помістилися б на самому полі та не займали б місця за його межами. Загалом жодних критичних зауважень, лише дрібнички, на які звернув увагу.

Особливості гри

Важливою особливістю гри, яка дуже корисна якщо у ній бере участь дитина - це майже повна її безконфліктність між гравцями. Замість конфліктів у перегонах хто першим займе найвигідніше поле з ресурсами як, наприклад, в Еверделі чи Виноробстві, маємо свободу розміщення звірят на будь-якій локації, при чому ця нецікава свобода натомість розбавлена азартом від кидання кубів. Тобто суперником тут виступає скоріше доля і удача, а не інші гравці. А це може бути критично важливо при грі з дитиною, яка у відповідь на таке суперництво може запросто образитись і припинити гру (можливо ніколи до неї не повертатись), через що батьки часто піддаються і займають натомість невигідні для себе локації на користь дитини і як наслідок самі втрачають інтерес до процесу гри. До того ж результат цієї удачі від кидка кубів можна часом непогано модифікувати за допомогою жетонів-пластирів чи інших придбаних бонусів.

Варто зауважити, що великий внесок до атмосферності гри додається завдяки використанню преміальних дерев’яних токенів ресурсів, які були у складі кікстартерного передзамовлення “Лісового затишку”, а тепер продаються як окрема коробка. Не знаю чи буде колись у продажі органайзер для гри, який входив у кікстартерне видання, але на мою думку це найпродуманіший органайзер з усіх, що я коли небуть бачив в настільних іграх.

Висновки і враження

В порівнянні з іншими іграми з механікою розташування робітників у цій грі складається враження, що у кожному раунді ресурси на тебе течуть рікою. Кожна дія приносить якийсь позитивний результат. Навіть якщо розміщення звірятка було невдалим і ресурсів ви не отримали, то все одно натомість додому воно повертається з жетоном пластиру “отриманий урок”, який у наступних раундах можна накопичувати та модифікувати ним результати кидків кубика в ту чи іншу сторону. Таким чином кожного раунду гравець отримує вкид гормонів радості від отримання маленької перемоги, що звичайно і залишає після закінчення гри посмак приємно проведеного часу. Загалом у грі настільки густа атмосфера затишку, що після партії залишається відчуття ніби цілий вечій пив при свічках перецукрований чай, перечитуючи книжку про данський рецерт щасливого життя "хюґе". Хоч після кількох партій приходить розуміння, що зазвичай у настільних іграх ти не повинен перемагати буквально у кожному раунді, що деколи під час гри хочеться відчувати якщо і не суперництво, то хоча б виклик. Для себе цю ситуацію ми вирішили тим, що після кількох партій з дитиною в "Лісовий затишок" ми з дружиною сідаємо за картковий Жах Аркгема, який ще жодного разу нас не жалів і легкодоступними ресурсами в нас не кидав але при цьому залишається нашою улюбленою грою з часу входження в хобі настільних ігор.

Лісовий затишок важко назвати саме дитячою грою, занадто вже багато в ній механік, щоб діти самі сіли та почали в неї грати. Вона скоріше саме сімейна. Це хороший варіант коли батьки хочуть провести час з дитиною за горнятком гарячого чаю, підказувати їх правильне розміщення кубів, розповісти про різні можливості для наступного ходу і радіти коли бачиш як вона сама починає прораховувати скільки ресурсів потрібно щоб купити її картку і яку наступну карту їй вигідно буде прикупити у магазині сови. А ресурсів тут багато видів, тому часто подумати є над чим. Саме так її використовую і я. І хоч на коробці пише, що бажаний вік гравця 8+, а на сайті Board game geek більшість людей проголосувало взагалі за 10+, це все одно не повинно зупиняти від покупки для молодших дітей. Наприклад моїй дочці зараз 6 і без моєї допомоги вона навряд чи зможе проаналізувати всі переваги купівлі саме у цей момент найвигіднішої карти, чи самостійно не виставить поки свої куби на поле максимально ефективно. Але з яким же задоволенням, а головне з зацікавленістю в процесі, вона збирає ресурси з галявини для карток, які вона запланувала купити в цьому раунді! На цей момент це одна з найулюбленіших її ігор і одна з тих, що найчастіше знімається з полиці для сімейного застілля в останні місяці.

Крім того “Лісовий затишок” зручно використовувати, щоб привчати своїх дорослих гостей до якісних і комплексних настолок, бо тут знайдеться місце і любителям гарно обдумати свій хід, не впадаючи при цьому в параліч мозку, і для тих хто хоче випробувати свою удачу в киданні кубів. 

Звичайно, цей суб'єктивний огляд було зроблено з точки зору батька, який шукав достатньо комплексну гру, яка б зацікавила дитину проводити більше часу за настількими іграми, і який знайшов що шукав. Але це зовсім не означає, що гра є дитячою, я б скоріше охарактеризував її як легку неконфліктну суміш "Евердела" і "Таверн Тіффенталя", яка має гарне оформлення, чудову якість компонентів і яку з задоволенням можна розкласти з друзями чи родиною не боячись, що хтось зануриться в бескінечний прорахунок балів, перечитування якихось складних ньюансів в правилах чи просто похнюпиться через те, що ваше звірятко зайняло локацію, на які він так розраховував. Особисто я жодного разу не пошкодував, що придбав гру в свою невелику колекцію.