На минулому тижні мені вдалося поринути у світ мистецтва: я роздивлялася шедеври живопису, сперечалася щодо символів у рококо, шуткувала про автопортрет Ван Гога та поринала у різноманітні стилі та жанри. Вам може здатися, що я просто відвідала якусь виставку чи галерею, але насправді я тестувала новеньку українську настільну гру «Salon-Pickart». Отож, давайте розповім про все послідовно.

Гра розрахована на 2-4 учасники, тому на тестування треба було попередньо записатися (щоб усім вистачило місця). Нас зустріла авторка гри Ірина Смірнова і швиденько розповіла правила. Гра проста, розрахована на учасників від 8 років і має на меті трохи познайомити їх зі світовим мистецтвом. Саме тому правила можна розповісти за 3-4 хвилини, щоб ніхто не встиг занудьгувати й втекти в телефон.

Для того, щоб виграти треба нахапати як можна більше переможних балів. Вони налічуються за зібрані сети: 8 картин одного автора, 8 картин, що мають одну й ту саму країну походження, 4 картини, що виконані в одному стилі або ж 5 що належать до одного й того ж жанру. Чим менше картин відноситься до певної категорії – тим більше балів за них можна отримати. Як тільки зібрали якийсь сет — одразу отримуєте відповідний жетон. Саме тому тримати забагато інформації в голові не потрібно.

У свій хід потрібно витягнути зі спеціальної колоди карту дії й відповідно до написаного на ній тексту або вкрасти в когось карту з картиною або ж запустити простий драфт (обмін) карт, намагаючись влаштувати все таким чином, щоб собі отримати потрібні картини, а іншим гравцям сплавити якусь фігню. На кожній картці з картиною є чотири символи: автор, країна, стиль та жанр. Відповідно до цього кожна карта може бути використана одразу в декількох колекціях, тому треба бути дуже уважним. Круто, коли вдається зібрати одразу декілька колекцій за один той самий хід.

Всього на руках близько 10 карт і вони постійно лежать у відкриту. В грі на чотирьох ви постійно бачите 40+ карт та жетони колекцій які вже були отримані гравцями й ті, які ще можна зібрати. Саме тому гра досить аналітична – можна прорахувати які карти ще в колоді, хто що збирає і що можна вхопити найближчим часом. Елемент випадковості ж пов'язаний з колодою дій, адже ніколи не знаєш, яка саме карта тобі випаде і чи вдасться її використати собі на користь. Та все ж гра ще тільки розробляється та активно тестується — отож можливо надалі випадковостей стане менше, а прорахунку більше.

Що мені сподобалося:

- Підхід до авторського права — в грі використовуються малюнки відомих живописців, що померли понад 70 років тому, а отже авторське право не порушується.

- Тематика гри — я не дуже часто граю в настолки про мистецтво, але ця тема видається мені цікавою.

- Ігролад, він ще має бути вдосконалений, але в цілому відповідає меті – гра не складна, цікава і знайомить з мистецтвом.

Що не сподобалося:

- Трохи затягнутий ігровий процес, хотілось би, щоб партія тривала трохи менше часу.

- Іконографіка. Сподіваюсь, що коли гра піде у друк, то іконки будуть дороблені й легше читатимуться гравцями.

Я чекатиму на видання цієї гри, щоб придбати й собі екземплярчик.

П.С. А вам цікаво дізнатися більше про ігри, що пов’язані з мистецтвом?

Оля