Я не знаю, значить не буває

Я не знаю, значить не буває

 

Зірки зійшлися і кілька подій, що відбулися одна за одною, все ж змусили мене написати цей допис. Вмощуйтеся зручніше, запасайтеся попкорном, бо в мене несамовито палає.

 

Подія перша.

Один з учасників чату Балачки Теорії Гри сказав, що йому не вистачає українських блогерів, які б мали нормальній досвід не тільки у популярних настолках. Таких от як росіяни. На питання: скільки українських блогерів він знає, пролунала дуже дивна відповідь: жодного. 

По буквам: Ж, О, Д, Н, О, Г, О. Або 0 (нуль, zero, nullus, -273,15 °C).

 

І в принципі, нема нічого поганого в тому, що хтось чогось не знає. Усі чогось не знають. Неможливо знати все. Ми щодня дізнаємося щось нове (ну добре, не всі, а лиш ті представники роду людського, що здатні сприймати та аналізувати інформацію). Проте мене палахнуло від прямої паралелі: “я не знаю, значить немає”.

 

Подія друга.

Тут одна особа, ім’я називати не буду, збирається зробити перший український фестиваль настільних ігор. Перший. Серйозно? Фестивалі взагалі мають різні формати. Це може бути велика виставка, де збираються магазини, видавці, автори та гравці на кшталт Ігросфери. Це можуть бути виключно ігри нон-стоп як на Гікосфері. Це може бути суміш розваг штибу Ігрокульту. Ну тобто ви зрозуміли. Це буде (якщо буде) аж ніяк не перший фестиваль настільних ігор в Україні.

 

На зауваження, що це взагалі то не перший фест, ми отримали відповідь, що маленькі лампові фестивальчики не рахуються. Бо бач про Ігросферу ніхто нічого не чув. Ну тобто та сама історія: “я не знаю, значить ніхто не знає”. А я хочу відзначити, що маленький ламповий фестивальчик Ігросфера щороку збирає 10 000 - 20 000 відвідувачів і на нього приїжджали представники таких видавництв як Portal Games, Brain Games, IELLO, тощо.

 

Ну тобто ви зрозуміли? Реально крута подія, куди приїжджають представники з видавництв, відомих у всьому світі, щоб себе показати і на інших подивитися, це маленький ламповий фест, бо “я про нього ніц не чув”. Так тут проблема може бути не в фестивалі зовсім. Ну і в якості вишеньки на торті: оцей фест, для якого Гікосфера - маленький ламповий фестивальчик, буде проводитися російською. 6 років війни, давайте зробимо фест російською і назвемо його українським. Хочу подивитися, хто ж з наших видавців і магазинів візьме в ньому участь.

 

Але це була преамбула. Тепер амбула :)

Повторюся, не знати щось - це абсолютно нормально. Проте не треба думати, що якщо ви про щось не знаєте, то цього не існує. Українських блогерів не так багато, як російських. Українські фестивалі збирають менше відвідувачів, ніж російські (хоча й не набагато). А у українських блогерів менше підписників, ніж у російських. І ютуб не буде вам показувати українських блогерів, якщо ви дивитеся, лайкаєте й коментуєте тільки російський контент. Ютуб просто вважатиме, що ви не володієте українською. 

 

Я розумію, що ламати звички складно. Так працює наш мозок, і треба докладати великих зусиль, щоб змінити щось у своїх повсякденних діях. Найскладніше в цьому взагалі помітити, що щось не так. Дуже складно не купити Серп російською, а почекати Косу кілька місяців. Я не жартую, для багатьох це реально складно. Уявіть, що ви хочете випити пляшечку коли. Але на поличці в магазині є тільки пепсі. Для переважної більшості людей взагалі немає ніякої різниці між цими двома напоями. Вони однакові. То чому ви повинні відмовляти собі у задоволенні випити пепсі зараз? Чому ви повинні чекати кілька місяців, поки привезуть колу? Та які тут, до дідька, місяці? Більшість людей навіть зайвих 200 метрів не пройде до іншого магазина, де кола є. Купити пепсі простіше. Для людей які вільно володіють обома мовами дуже складно сидіти і чекати українську локалізацію замість того, щоб купити собі російську просто зараз і отримувати радість від гри. Що вже казати про ситуації, коли вибір стоїть між купити якусь гру російською, або не купити взагалі, бо української локалізації не намічається, а з інглішем все надто складно. 

 

І не треба тут розказувати про патріотизм і соціальну відповідальність. Якщо добре придивитися, то у кожного є щось таке, до чого можна докопатися. Мова про інше. Я хочу щоб ви зрозуміли, що змінювати свої переконання важко. Дехто впорався з початком війни. У декого на це піде ще років десять. А комусь і життя не вистачить. Але це не означає, що його треба колотити патиком і розказувати, як правильно (хоча дуже хочеться, я знаю). Краще допомогти зробити вірний вибір. 

 

Отже, якщо ваш інформаційний простір забитий москалями і вам навіть подобається їхній контент… ну що ж, не можу нічого вдіяти, проте зверніть увагу, що є ще й українські ютубери. Якщо ви і так дивитеся українських настольщиків, ну то все одно гляньте перелік, може відкриєте для себе щось нове. А може й навпаки зможете розширити цей перелік ютуберами, яких тут немає.

 

Світ Настільних Ігор - напевно найбільши український ютуб-канал про настільні ігри. Купа рубрик, купа відосів, постійні новини та чудові talk-show. І не тільки це. Короче до кольору до вибору.

 

Натисни СТАРТ - наразі канал скоріше мертвий ніж живий, проте сподіваємося Роман ще потішить нас своєю харизматичною пикою та новими цікавими відосиками.

 

Пригодник - вам варто звернути увагу на цей канал, якщо ви полюбляєте D&D.

 

WoodCatGames - коротко, швидко, лаконічно. Цікаві короткі відео - це чудовий формат для сучасного світу, в якому нам вічно не вистачає часу.

 

Карти на стіл - канал, який доводить, що настльні ігри це розвага не тільки для тих, кому за тридцять, а й для молодиків на кшталт ведучого.

 

Ігро-лігво на каналі Cucaracha Studio - насправді дядя Женя дуже творча особистість. Тому на каналі повний вінегрет із настолок, комп’ютерних летсплеїів та невеличких постановок. Ще й до того ж добра частина контенту англійською. Але менше з тим. Дядя Женя так прекрасно розповідає правила, що ви просто забов’язані це побачити. Ще й скоріш за все ви про ці ігри й не чули ніколи.

 

MrFinkreg - огляди настолок від людини, яка любить настолки, розбирається в настолках і має безліч настолок. Тому вам тут все розжують до дрібниць.

 

TheDrotUA. Ярослав якраз один з тих, кому доволі важко було зламати звички та почати робити відоси українською. Але ж як чудово в нього виходить!

 

Octopus - чи не найякісніші відео про настільні ігри. Мабуть це пов’язано з тим, що Мар’ям має чудові акторські здібності, на відміну від усіх інших блогерів вітчизняного ютубу.

 

Ігромаг - купа купезна відео по різноманітні настільні ігри, які можна купити в одноіменному магазині. І хоч це по факту канал магазину з усіма наслідками, по відео можна легко розібратися, що за гра і чи варто її брати. Зверніть увагу на цей канал, якщо ви не маєте вдома колекції настолок, якої б вистачило на невеличкий клуб. Я маю на увазі, що тут розповідають про ігри для широкого загалу.

 

Життя на столі - багатообіцяючий канал, що видав 3 чудові відео і щось заглох. Але насправді ми робили приблизно так само, тому сподіваємось, що скоро випуск відео поновиться.

 

Ну і звісно

Теорія гри Так, уявіть собі, у нас теж є власний ютуб-канал. Не найкращий в світі, звісно, ми все ж таки спеціалізуємося на текстах, проте й не сказати що поганий. Тут є і лецплеї, і топчики, і розпаковки, і розмови. Не дарма ж ми стали найкращим блогом у конкурсі “Заграва 2020” (а ви знали, що в Україні був такий конкурс настільних ігор?). Обирайте та дивіться.

 

До речі, підтримайте нас на Патреоні

Спеціально для вас пропалював стільчик Михайло Клейменов

 

 

 

Канали з коментарів

Apocraphtica - D&D

Таверна Чванлива Чайка - D&D

IHORKO - Настільні Ігри

Тримаємо вас в курсі найцікавіших та найактуальніших подій світу настільних ігор в Україні.
Розповідаємо про настільні ігри просто, весело та цікаво.