Прибувши на руїни стародавньої цивілізації, гравці беруть на себе роль лідерів дослідницької експедиції, яка ступила на таємничу землю міфічного острова Арнак, існування якого вважалося вигадкою.
Так як "Арнак" — все ж таки, відноситься до сімейства ігор європейської школи, то переможе той, у кого в кінці партії буде найбільше переможних балів, але тут не все так просто. Гра доволі непогано збалансована, тому конкретної стратегії, що гарантовано принесе перемогу не існує. Переможцем стане той, хто швидше за інших зможе правильно оцінити ситуацію на полі і обернути її на свою користь. Ну і Леді Фортуну теж забувати не будемо, все ж таки, археологія — справа, де без професійної інтуїції нікуди.
Загалом механіка гри побудована на виставленні робочих (або міплплейсменті). У кожного гравця в підпорядкуваннні є два археолога, яких можна відправити на дослідження вже відкритих місцин острова, або спорядити у похід до невідомих горизонтів Арнаку, в пошуках нових пейзажів.
Відправлений до вже відомого місця, археолог принесе нові ресурси-знахідки, що надалі просунуть ваше дослідження. Той же, кому випала честь відправитись в темні незвідані закутки острова, відкриє для всіх нову локацію, прихопить звідти дещо ресурсів, а також зіткнеться із Охоронцем — химерним створінням, чи то вирісшим із представника місцевої фауни, чи то створеним магією стародавньої цивілізації.
Охоронця можно або перемогти, або втікти. При втечі, Охоронець додає до вашої колоди карту страху, яка в наступному раунді буде засмічувати руку, а при фінальному підрахунку — зменшувати кількість балів. Переможений же охоронець, нагороджує вас додатковими переможними балами та особистим бонусом: позбавити карти страху, відвезти археолога на місце розкопок чи навіть обміняти ресурс на більш цінний.
Серед іншого, на острові можна знайти стародавні артефакти загубленої цивілізації, магія яких допоможе вам в пізнанні таємниць острову Арнак. А крім того, кожен дослідник може використати додаткове спорядження, купивши його...напевно, у місцевих духів. І те, і інше, при підрахунку конвертується в бали.
Партія складається із п'яти раундів, по завершенні яких, переможцем оголошується лідер, чия группа набрала найбільшу кількість переможних балів.
Серед інших способів розвитку переможної стратегії варто окремо виділити трек досліджень. Кожен лідер експедиції має лупу та особистий блокнот дослідженя. Просуваючи їх по треку, можна набрати найбільшу кількість балів, серед інших способів розвитку. Хоча, дослідження потребує великої кількості ресурсів та не розвиває ігрову колоду. Тому, не зважаючи на те, що трек досліджень і дає найбільшу кількість переможних балів, використовувати його треба обережно. Не варто занадто захоплюватись розгляданням артефактів, Леді Фортуна любить сміливих. Тож вперед в джунглі, на пошуки невідомого!
Загалом, "Загублені руїни Арнаку" - чудова гра. В ній є майже все, що треба: динамічний геймплей, широке розмаїття можливих тактик гри, красиві тематичні арти, які ще більше занурюють в атмосферу і, той самий, дух дослідництва, який, особисто я, так довго шукав в настільному світі.
Зігравши з десяток партій в різних компаніях, я не знайшов нічого, що можна було б назвати недоліком Арнаку, тому особисто для мене, ця гра надовго закріпилася в топі найкращих, якщо не на першому місці, то точно в першій п'ятірці.
10 бойових дрючків із 10. Манул рекомендує.
Привіт команді Лорду!
(А більше подобних статей та трохи експромту ви зможете знайти тут t.me/boardWorldUkrainian . Буду радий всім)
Коментарі (3)
«Загублені руїни Арнаку» можуть не подобатись тільки шанувальниками «Дюна. Імперіум», бо ці дві ігри постійно порівнюють, адже вони схожі за механіками і були видані майже одночасно. Не грав ні в одну, ні в іншу, але за темою та оформленням Арнак подобається більше. Може помиляюсь, але в Дюні при грі вдвох ще треба грати і за бота, що мені не подобається. І Арнак за виглядом більше підходить під визначення «сімейна гра», хоча правила доволі розлогі і не впевнений, що можна отак взяти і одразу посадити новачка. Дивився нумограй на каналі Beznal72, і правила зайняли там багато часу, тобто вона може і не складна за ігровим процесом,, але не проста за входженням до гри. Що Ви пропустили у огляді, що ця гра є поєднанням колодобудування та міплплейсменту. Якось мимоходом згадали, що в грі є колода карт, а це один з основних елементів гри. Але, в цілом, звіт добрий, гадаю, що він допоможе при виборі тим, хто вагається, купувати чи ні?
Ну, відносно "отак взяти і одразу посадити новачка" дуже не погоджусь. На досівді роботи адміном в клубі Lord Of Boards можу сказати, що це дуже можливо. Достатньо просто розказати правила, показати де що дивитись (на пам'ятках, картах і полі все дуже детально пояснено) і провести один ход разом, далі вже всі справляються самі
Я зненавидів і Дюну і Арнак, ще на початку предзамовлення, ось за цей вибір. А ну його - я вирішив не обирати нічого. І моцно тримаюся за свій "вибір". :)
Аналогічно, пройшов повз обох ігор, про що поки не шкодую. Байдужий до всесвіту Дюни, окрім того не подобається, що у двох та, здається, у трьох, треба грати з ботом. Арнак виглядає більш привабливим, і нібито тема "а-ля Індіана Джонс" цікава, але не зачепила.
Пощастило зіграти і в Дюну і в Загублені руїни Арнаку. Якщо грати в Дюну на 4-х, емоції зашкалюють. Дуже класна гра-гонка на тісну взаємодію. Арнак виглядає набагато гарніше але взаємодія на рівні "хто раніше встиг, того і капці". Мені більше сподобалась Дюна.