Привіт, Україно!

Сьогодні хочу розповісти про гру-представника відносно нового жанру "кинь і намалюй" — Залізницю Ink. У ній гравці повинні прокласти максимально оптимальну мережу залізничних та автомобільних шляхів, кожного раунду підлаштовуючись ситуацію, що складається зі спільних для усіх результатів на кубиках, плануючи ходи наперед та використовуючи одноразові бонуси.

Залізниця стала моєю першою грою у жанрі "кинь і намалюй", тож я був приємно здивований цією механікою та її реалізацією саме тут. На відміну від більшості ігор у цьому жанрі, ця настілка використовує багаторазові планшети та маркери, тож ситуації, коли з часом у вас закінчаться листки для гри, не відбудеться. З іншого боку, базовий комплект обмежується 6 планшетами, тож не вийде просто так узяти і зіграти великою компанією. Проте, на мою думку, в будь-якому випадку, обидві ці проблеми є надуманими, оскільки ніхто не заважає вам роздрукувати нові планшети як і у першому випадку, так і у другому. Про якість планшетів та інших компонентів я розповім згодом, а зараз перейдімо до механіки.

Ігровий процес максимально простий — кожного раунду хтось з гравців кидає 4 білі кубики, на яких випадають різні ділянки шляхів. Три кубики абсолютно однакові та містять прямі шляхи, повороти та розвилки, а четвертий — станції та мости, що сполучають різні види доріг.

Гравці мають замалювати у себе на планшеті усі ці 4 ділянки, не порушуючи звичайних законів логіки — шляхи можна тільки продовжувати, а не прокладати нові посеред пустого поля, не можна сполучати автомобільні шляхи з залізничними без станцій. Також три рази за гру можна використати спеціальні ділянки, які намальовані згори на вашому планшеті.

Базова гра триває 7 раундів, після яких гравці отримують очки за: 1) мережі з'єднаних виходів (приносить найбільше балів); 2) найдовшу залізничну колію; 3) найдовшу автомобільну дорогу; 4) замальовані центральні клітинки; 5) очки за доповнення, якщо ви додали його, а також втрачають бали за усі шляхи, що не мають закінчення або упираються одне в одного. Гравець із найбільшою кількістю балів виграє.

Наразі в Україні локалізували дві базові коробки з чотирьох — Блакить і Багрянець (респект KiloGames за такий чудовий та питомо український переклад), що відрізняються набором доповнень у комплекті. У Блакиті це Озера і Річки, у Багрянці це Лава та Метеорити. Інші дві коробки — жовта і зелена, відрізняються ще й механікою та мають елементи взаємодії, яка повністю відсутня у синій та червоній коробках.

Усі доповнення являють собою кубики та додаткові правила до них. Наприклад, у вас з'являються різні погодні умови, або додатковий рівень з метро. Важливо зауважити, що одночасно можна грати лише з одним доповненням. Окрім 8 допів з базових коробок, було видано вже 7 наборів, кожен з яких містить до 4 доповнень.

У мене є тільки коробка Блакиті, тож я можу розповісти тільки про доповнення з неї. Взагалом, вона більш сімейна та легка, бо результати з синіх та блакитних кубиків можна навіть не замальовувати, тому я трохи жалкую, що купив саме цю версію. Зовсім інша справа Багрянець — там лава і метеорити знищують усе, що стане на їх шляху і це обов'язково для усіх. В Озерах у вас з'являються, як не дивно, озера з пристанями та станціями, що дозволяють тобі створювати більш розгалужені та довші шляхи, проте очки ти отримаєш за найменше озеро з усіх намальованих, а іноді це може бути і 3 очки при загальному рахунку більше 50. Я грав з озерами поки що тільки раз і не дуже зрозумів, як з ними поводитися.

З Річками ж все набагато легше — це просто ще один вид дороги, який хоч і займає багато місця, проте може дати багато очок, особливо якщо річка обидвома кінцями упирається у край планшету. Мені вони сподобалися більше, ніж Озера.

Взагалі, здається мені, що скоро я не зможу грати у базу без доповнень, бо стане не так цікаво, проте це зовсім не значить, що база не самодостатня, просто допи ну дуже різноманітні. Новіші набори це взагалі щось дивовижне, як вам, наприклад, додати до цього всього Пекмена з привидами або Ктулху з порталами, щупальцями та слідопитами?

Отож, про саму гру я розповів, тепер розкажу про свою думку про неї. По-перше, хочу сказати, що буквально після першої партії Залізниця стала однією з моїх улюблених настілок. Мені дуже подобається і пошук оптимального розміщення елементів з кубиків, і сам процес замальовування планшета шляхами, станціями, розвилками, перехрестями, поворотами і так далі. Здавалось би, ціль у всіх гравців одна — з'єднати якнайбільше виходів, при цьому уникаючи помилок та замальовуючи центральні клітинки, проте в кінці гри у всіх гравців будуть настільки різні ситуації на планшеті, що навіть стає дивно, як так сталося. Також тут важливо планувати шляхи заздалегідь і при цьому не дуже розраховувати на рандом, бо може скластися така ситуація, що за усю гру вам не випаде жодного автомобільного повороту або залізничної розвилки, тож треба бути готовим до цього. Інколи несподіванкою може стати і кінець гри, бо 7 раундів це таки малувато, коли ви мали на меті з'днати усі 12 виходів суцільною залізничною колією, що проходить через усі 9 центральних клітинок :). Ігровий процес такий медитативний і при цьому мозколомний, що я навіть інколи граю в соло, хоча звичайно цього не роблю. Сприяє цьому і довжина партій, що може скласти і 15-20 хвилин, якщо всі будуть достатньо швидко думати. Плюсом гри є простота та інтуїтивність правил, що допомагає залучити до гри людей зовсім далеких від настільних ігор. Звичайно, спочатку вони будуть трошки здивовані маркерам у комплекті та ігровому процесу взагалом :).

Проте у заголовку я сказав, що ця гра стала моїм найбільшим розчаруванням, і це справді так. Справа в тому, що я купив її у виконанні чеського видавництва Albi у їх магазині. Відкривши коробку, я побачив погано профарбовані та потерті кубики, що трохи відрізняються кольором один від одного. Зайшовши через декілька днів у іншу крамницю іграшок, я побачив ті самі ж коробочки від Albi, але вже не за 20 євро, за скільки я купляв блакить, а за 15, і це без знижки. Це зовсім мене добило, було так неприємно. Я навіть не подумав, що у фірмовому магазині ігри можуть бути настільки дорожче (на третину), ніж у інших місцях. Черговою проблемою стало те, що повстяна губка на маркері дуже розмазує його сліди по планшету, після чого доводиться протирати його вологою серветкою. Можливо, ця проблема присутня і у інших версіях, але все одно неприємно. З хороших моментів щодо компонентів — зручний і якісний органайзер та приємну коробочку з магнітною кришкою і частковою ламінацією, з ними проблем не було.

Я вважаю, що гра дуже достойна і варта уваги кожного, бо цей досвід трохи відрізняється від того, до чого  ми звикли, граючи у звичайні настілки. Особливо рекомендую Залізницю Ink усім, хто готовий пожертвувати взаємодією (у Блакиті і Багрянці вона нульова) заради цікавої, але іноді дуже кризової головоломки. Комусь може не сподобатися рандом, який заважає виконувати ваші плани, але у ньому і фішка, і він завжди однаковий для всіх, тож особисто я тут проблеми не бачу. Взагалі, такий рандом притаманний більшості ігр у цьому жанрі.

Слава Україні! Слава ЗСУ! Мирного неба над головою, сподіваюся, що скоро повернусь!