Два роки тому ми опублікували перший пост. Враження, що це було в минулому житті. Від попереднього задуму Теорії Гри не залишилося майже нічого.

На нас підписані зовсім не ті люди

Ми планували зробити щось на кшталт освітнього чи науково-популярного ресурсу для тих, хто зовсім не шарить в настолках, або тих, хто тільки но долучається до цього хобі.
Натомість маємо в підписниках гіків, видавців, авторів та просто шанувальників настолок. Доля новачків, судячи з активності під постами, не така вже й велика.
Щось пішло не так.

Ми робимо зовсім не той контент

Я хотів писати огляди, цікаві факти та батлрепорти. Оля, якщо я правильно пам’ятаю, воліла скоріш постити тематичні картиночки та робити міні дописи на кілька речень.

Натомість маємо масштабні огляди, Оліні лонгріди, новини, статистику, афіші та мою дуже важливу думку з приводу навколоігрових подій та маркетинг-розбори (кому воно взагалі цікаво?). А ще відео. Я після огляду Цитаделей зарікся зніматися в тих відео. Чому моя пика знову світиться на ютубі?
Щось пішло не так.

Насправді не так пішло все. І досі все йде не за планом. Сайт вже рік знаходиться в стані “майже готовий”, спроба випускати по відосику щотижня зазнала невдачі і взагалі багато чого йде зовсім не так, як задумувалось.

Чи це погано?

Аж ніяк. Спільнота існує і навіть розвивається. Досі на нашому з Олею ентузіазмі, і за наші з Олею гроші. Деколи задаюсь питанням: а нахіба воно мені треба? Ну типу, який профіт? Прибутком тут і не пахне. Якимось незвичним досвідом також. Скоріш навпаки, досвід, отриманий на інших проектах я вкладаю в Теорію Гри. Особливе задоволення? Ну, я полюбляю читати ваші відповіді до загадок з Геометрії Уяви – це реально шикарно. А так, навіть навпаки… мені доводиться дуже часто себе стримувати, щоб не написати зайвого. Хто знайомий зі мною особисто, також знає, що я цинічний, надмінний, прямолінійний мудило, якого хлібом не годуй – дай когось образити. Тож тримати себе в руках – для мене суттєвий дискомфорт.

Тим не менше, я чогось ще не кинув те заняття. Чому? Я не знаю. Напевно я звик. Напевно мені подобається ідея. Я отримую якесь ірраціональне вдоволення і вже навіть не уявляю, як мені бути без Теорії. Та й банально цікаво, що буде далі. Ми, до речі, з Олею знов напланували купу всього цікавого. Але навіть казати не буду, щоб не вийшло як із сайтом. Я все ж сподіваюся його доробити, бо ми вже й хост проплатили, й домен, ще на рік. Ну треба ж шоб воно не дарма було.

Ще одна ідея, яку не вдалося реалізувати – сторонні автори. Дивіться, народ. У нас більш як 800 підписників (і їхня кількість продовжує зростати). Наразі це один з найбільших показників серед україномовного сегменту тематичних ресурсів. Активність під постами зашкалює. Охоплення аудиторії стабільно велике (більше ніж в середньому по палаті, не дивлячись на те, що Цукер активно ріже охоплення і просить грошей). Люди, є готова площадка. Вам є, що сказати про настолки? Пишіть. Ми залюбки опублікуємо. Там буквально пару умов: має бути українською і без усіляких сексизмів чи расизмів.

На разі на моїй пам’яті публікували статті Миша Миша Миша, Ерні Тенкач та Артур Крыц… Здається, більше нікого не було. Хоча ми пропонували не раз. А чого так? Хтозна. Ну ніби ж на розкрученому ресурсі цікавіше публікуватись і не так страшно. Я пам’ятаю, як завів свій перший блог про настолки. 4 підписника за місяць. Просто рекордний показник))) Та й на готовому ресурсі не обов’язково регулярно писати і намагатися витримати контент-план. Ну ніби ж зробили всі умови. Лиш пиши і тебе прочитають. Ну то таке.

Тож маєте мою сповідь. Оліну сповідь питайте в Олі. Я не знаю, як виглядатиме Теорія Гри через рік. Я просто йду вперед, саме для того, щоб про це дізнатися. Та все одно, хочу вас спитати: Куди, на вашу думку, варто рухатись? У що має перетворитися цей проект в ідеалі? Що б робили ви на нашому з Олею місці?