ТОП-10 Єврокубиків.

або

Ігри з механікою розміщення кубиків, як робочих міплів.

Кажуть що будь-який топ – це дуже суб’єктивна річ. Тому ми вирішили викласти це максимально об’єктивно, використавши для цього рейтинг сайту BGG, але до кожної гри надам свою власну оцінку. Одразу скажу, що із загальним списком я загалом згідний, а от щодо місцерозташування не завжди.

Список був взятий станом на квітень 2022 року, тому на час прочитання статті в списку можуть бути зміни.

Крім того прошу зважати, що я гравець більш сімейного типу. Моя ігрова ячейка здебільшого: 9-річний Хлопчик, який обожнює наративні ігри, але ще більше любить коли всі разом проводять час. 12-річна дочка, яка любить все рахувати та перфекціоністка  і відповідно творить нереальний даун-тайм, але йдіть виграйте у неї в грі де треба рахувати. Чарівна дружина, яка страждає від будь-якої гри де треба провести більше 1 години, але яка вміє грамотно закінчити гру пошвидше з потрібним ій результатом. Часом заходять гості, але це вже зовсім інша історія.

Статтю був звушений розбити на дві частини, бо банально Теорія Гри не дозволяє розміщувати такі великі тексти в одній статті.

10 Місце

Under Falling Skies

Under Falling Skies | Board Game | BoardGameGeek

Under Falling Skies (tg.in.ua)

Огляд: (2) Під Полум'ям Небес (Under Falling Skies). Огляд настільної гри - YouTube

…..You can not pass! (Гендальф сірий)

Гра в яку я і грав і не грав. Вірніше грав то я в основу цієї гри, в комп’ютерну гру, як і багато інших читачів це пробували:

Ну що згадали? Перша в своєму роді, сотні і тисячі вбитих годин, фактично батько всіх аркадних ігор. Ось хто надихав автора Томаса Угліра (ще одне його творіння це відомий Sanctum…..ну як відомий, просто цю гру часом можна побачити на поличках магазинів, якщо пощастить звичайно……..або не пощастить побачити).

І ось цю картонну версію 2020 року випуску я не мав щастя спробувати (Ростик із Світу настільних ігор зажав, коли отримав її для огляду J ). Варто зауважити, що це фактично друга серйозна спроба цього геймдизайнера завоювати увагу настільного комьюніті, і на цей раз Томасу це вдалося. Тема обрана й справді оригінальна. І справа тут не в банальному «вторгнення інопланетян», а в тому що в основі гри є легенда комп’ютерної гри.  Гра побудована по принципу Tower Defence і тому є повністю СОЛО грою і свого роду пасьянс на кубиках. Не має тут місце другому гравцю.

Оскільки в цій статті ми обговорюємо не самі ігри, а саме якість механіки «Розміщення кубиків як міплів», то варто обговорити як саме тут реалізована ця механіка. Гравець кидає невелику кількість кубиків і повинен розмістити їх на своєму планшеті, покращуючи свою базу, але чим потужніше покращення, тим швидше корабель база наближається до землі, або збільшується його атакуючий потенціал тощо. Крім того є механізм перекидання кубиків, що дає хоч якийсь незначний контроль над рандомом.

Фактично ви повинні збалансувати дві речі: з одної сторони максимально можливий розвиток вашої бази з атакою вашого ППО, а з другої -рух кораблів інопланетян, якими ви також керуєте через кидки вашого ж кубика. При чому напевно найважливішим тут є саме як ви рухаєте кораблі інопланетян по карті, залежно від значення кубика, намагаючись поставити їх в правильне місце, щоб іншим значенням кубика їх збити або правильно перемістити материнський корабель, а решту кубиками правильно прокачати базу. Тобто суть рандому не у значенні одного конкретного кубика, а у їх поєднанні, а все що не з’єднується можна успішно направити на інші корисні речі, більшість з яких просто дає вам час на те, щоб таки поєднати колись ефективно ці сторони.

Варто ще раз наголосити що це гра є класичним тематичним пасьянсом, при чому дуже складно зробленим і саме рандом і забезпечує цю гру цікавістю. Тобто саме чи «складуть зорі» у вашому наборі значень має велике значення, як і в будь-якому пасьянсі, тому фарт це невід’ємна частина цієї гри, але в ній в ми можете розтягувати шанс і таки добиватися потрібного результату незалежно від вашої персональної вдачі. 

Я повністю згідний з оцінкою БГГ у 8, гра непогано склеєна, і для тих хто любить соло-головоломки – чудова. Але оскільки я не розумію для чого займатися картонним соло-пасьянсом опущу оцінку цій грі, але якраз це і є моя суб’єктивна думка. Для тих хто люить Соло – реально рекомендую, тим більше що на момент виходу статті буде вже українська версія.

Моя оцінка: 7,5 з 10

9 Місце

Coimbra

Coimbra | Board Game | BoardGameGeek

Coimbra (tg.in.ua)

Треба більше механік!....о, і ще про це не забудь…

Класичний Євро-гейм, який візуально схожий із Подорожем Марко-Поло. Але автори це легендарні творці Євроігор, в тому числі із нашою механікою. І наврядчи Марко Поло їх надихала, радше навпаки. Також не буду аналізувати арти цієї коробочки, мені вони абсолютно неприємні, але я розумію що багатьом подобається і це все справа смаку. Тема не сильно проглядається, і Коімбра і типічним математичним Євросухариком. А от механіки можна проаналізувати достатньо об’єктивно. Абсолютно нічого нового що ми б не побачили в іграх до неї, але складено воно досить непогано із різних ігор. Тут і Труа, і Лоренцо і Гранд Готель Австрія все в купі. Але управління кубиками тут мяко кажучи обрізане. Сила кубів і їх рандомність керується кількома речами: 1) Вони спільні і відповідно – регулюйте самі свій рандом, хто який кубик взяв – той і користає. 2) Кращий кубик – більше вартує при застосуванні. 3) Колір і значення майже не мають зв’язку між собою і використовуються в різних етапах гри і по різному. Насправді це не тільки ускладнює розрахунок гравця, але це ще збільшує рандом.

Спочатку активуємо значення, потім купа інших дій

Вже згодом активуємо на своєму планшеті колір

Крім того механіки мандрівок, картковий двигун, двигун по треках тощо, і це все настільки нівелює рандом по кубиках, що їх взагалі не відчуваєш. Кубики тут не для гри, а фактично для збільшення реіграбельності. Якщо б мене хтось спитав чи є тут Dice placement, я не був впевнений що він тут взагалі є саме у вигляді робочих/міплів, і чи є місце Coimbra взагалі у цьому топі.  Тим не менш всі механіки тут реалізовані дуже непогано, наприклад набагато краще дивляться механіки мандрівок ніж у тому ж Марко Поло. Я б сказав що навпаки – саме ця гра мали б мати назву, сеттінг, рейтинг та славу гри Марко Поло.  Але є недоліки і головне це те, що занадто багато механік, занадто втрачена тема за ними, занадто намішано та взаємопов’язане, так що губишся в процесі гри і під час розбору правил. Грати хоч і приємно але складно, а повертатися до неї через певний період складно вдвічі. І якщо вона у Вас не одна, то це буде постійний головний біль.

Ось це і є думка моя про цю гру. Брати собі у колекцію я відмовився, хоча математично там все добре і правильно. Думаю кому начхати на тему і хто кохається в розрахунках та уважності під час гри – вона чудово зайде. Наприклад моїй 12-річній дочці. Можливо вартувало б взяти щоб «схрестити з нею мечі» якби не наступні у списку, більш елегантні ігри.

  Моя оцінка: 7 з 10

7-8 Місце

Marco Polo

The Voyages of Marco Polo | Board Game | BoardGameGeek

The Voyages of Marco Polo (tg.in.ua)

Marco Polo II: In the Service of the Khan | Board Game | BoardGameGeek

Marco Polo II: In the Service of the Khan (tg.in.ua)

Гра про подорож – без подорожей…..

Оскільки кардинальних змін нове видання не принесло, вартує їх поставити разом. І хоча перше видання є в трійці лідерів цього рейтингу, я їх разом поставив на 8 місці, де знаходиться нова «покращена» версія.  Спочатку про хороше. Оформлення гри й справді чудове, сеттінг цікавий, а механіки (в тому числі Dice Placement)  на свій час були цікавими хоч і не новими. А асиметричні персонажі захоплювали і не дозволяли одразу виявити недоліки гри, завжди здавалося що це через «незбалансованість персонажів», викликаючи безперервний стогін  що у противника був кращий персонаж. Але стогнати треба було не від цього. Головна проблема в назві – ніяких подорожей там нема і не буде, якщо ви звичайно маєте бажання вигравати. Основна задача в цій грі, швиденько долізти до найближчого міста, забити на всі моменти в грі і виконувати і виконувати контракти, переганяти і переганяти ресурси в очки…..НУДНО. Єдина радість в асиметрії персонажів, але ото тільки потішитись, бо крім того що вони й справді абсолютно не збалансовані, що не так страшно якщо є гарна тема і процес цікавий, так вони ще й катастрофічно незбалансовані, оскільки є єдина виграшна стратегія, хто з персонажів ій сприяє – той лишає всіх позаду. Друга версія гри, щоб не дратувати гравців прибрала слово «подорож» із назви. Оригінальне вирішення проблеми, правда? Так, звичайно, ще навіть трошки прикрутили і подорожувати ви тут все ж таки вже будете, так само були поправлені і дизбалансні персонажі, і рандом на кубиках частково намагалися пофіксити.  Але Ви помітили що друга версія не змогла скочити вище по рейтингу за першу? Так гра хоч була і вичишена від помилок, але одночасно отримала якусь механічність. Втратила той колорит рандому, який її витягував в першій грі. Де-які гравці це відчули і оцінили це інакше. Тим не менш якщо Ви обираєте між двома – я рекомендую другу.

Але давайте повернемось до наших баранів. Розміщення кубиків. Ви здивуєтесь, але чим більше значення на кубиках ви викинули, тим краще. J Ну якщо викинули гірше середнього показника у 15, вам дадуть копійку. Не сильно допомагає, але щоб не плакали, і думали що таки це буде чесно. Хоча в подальшому ви зрозумієте – це не фіга не чесно. І знову ж таки у новій версії це намагалися підправити, і таки вийшло. Навіть малі значення кубиків є куда пристроїти, хоча значення таки впливає на гру і управляти ним ніяк не можна. Такі моменти, а також цікавий сеттінг, породили бажання гравців творити Хоум-рули. Часом у когось навіть виходить непогано. Але чому цього не зробили автори гри? А тому що вони страшенно не люблять це робити. Візьмемо до прикладу інші  відомі творіння Данієла Таскіні: Цьолкін – має єдину виграшну стратегію, Теотіуакан – кілька ліній розвитку просто провальні (що потім правили допами) тощо. Тим не менш гра ну справді красива……. Та й таке…….

Чим більше значення кубика у вас – тим більше ресурсів можна хапнути, ну яке це євро після цього?

Моя оцінка: першої гри 6 з 10, другої 7,5 з 10

6 Місце

Roll for the Galaxy

Roll for the Galaxy | Board Game | BoardGameGeek

Roll for the Galaxy (tg.in.ua)

Кидання кубиків за ширмою? Як в тому анекдоті: «У нас не прийнято не довіряти джентельменам……І тут у мене поперло»

Ну звичайно, ми не такі – ми чесні гравці, тому давайте оцінімо гру так, ніби ми таки граємо з чесними людьми, а не північними сусідами. Перш за все, це клон легендарної Race for the Galaxy. Гра є ідеально механічна але правила і механіки якої не можуть осягнути більшість початківців, та й часом і не новачки хобі. Тому вирішили її трохи оказуалити, ввести кубики, на які у багатьох гравців є фетиш. В результаті вийшла абсолютно інша гра, від батька якої залишилася лише суть – качаємо свій планшетний, нє картковий, ой, вибачте, кубиковий двигун і переганяємо ресурсу одні в інші через технології, світи, винаходи та інші космічні плюшки. Дуже велика варіативність дій, шалена кількість плашечок, картоночок що позначають ту  чи іншу дію, світ тощо. Для початківця видається що це гра з безкінечними можливостями, варіативністю тощо. Безумовно спростити гру вдалося і втримати масштабність також. Але от при такому об’ємі відпрацювати все повністю не вдалося. Дані BGA (он-лайн ігри) гравців вказують що в грі є ідеальна стратегія перемоги, гра просідає на певних рівнях в певних діях, і є чіткі рекомендації по стратегії вирішення проблем та використання дир. І якщо Ви зіграєте в цю гру більше 100-200 партій, ви почнете……Господи, кому я це розказую? Ви серйозно думаєте що награєте картонну версію більше 100 партій і вам не захочеться грати в інші ігри? Одним словом – це все ж таки не Цьолкін чи гола база Теотіукана, де виграшна стратегія вимальовується вже на 10-тій грі. Ба більше, більшості професіоналам, а їх наявність вже говорить про якість гри, наявність виграшної стратегії ніяк не заважає отримувати від неї насолоду. Гра чудова, гарно дивиться і приємно грається. Це класичне і геніальне Євро з мінімальною взаємодією і розв’язування вашої внутрішньої головоломки.

А тепер щодо механіки. Кубиків багато, вони всі ваші, купляти, красти, драфтити їх не потрібно. Суть управління кубиками полягає у виборі лише кількох кубиків для гри з вашого результату і обрання фази гри, найбільш вигідної Вам, або невигідної для противника (і це, до-речі, єдиний конфлікт і взаємодія гравців).

Тобто ви спочатку обираєте дію, а потім вже кубик. І це чудово та оригінально. Але як на мене, то я більше люблю більше конфлікту та взаємодії, інакше гра стає схожою на пасьянс і сологеймінг. Врешті решт більшість ігор Томаса Лемана саме такі – максимум головоломки, а конфлікт лише як засіб збільшення варіативності, і в цьому жанрі у нього дуже мало достойних конкурентів.

Моя оцінка: 8 з 10